Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.09.2014 року у справі №5011-71/17421-2012
Постанова ВГСУ від 09.12.2014 року у справі №5011-71/17421-2012
Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №5011-71/17421-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 5011-71/17421-2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Приладобудівник-3", м. Київ (далі - Кооператив),

на рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014

зі справи № 5011-71/17421-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ (далі - Товариство),

до Кооперативу

про стягнення заборгованості.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Гончаренко І.Л.,

відповідача - Бойкова О.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію (далі - ТЕ).

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.05.2013 (колегія суддів у складі: Нечай О.В. - головуючий, Цюкало Ю.В. і Стасюк С.В.): позов задоволено; стягнуто з Кооперативу на користь Товариства: 176 452, 26 грн. заборгованості за спожиту ТЕ; 3 % річних у сумі 1 900,09 грн.; 8 878,44 грн. пені; 3 744,62 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014: частково задоволено апеляційну скаргу Кооперативу; згадане рішення скасовано частково; його резолютивну частину викладено в редакції, згідно з якою: з Кооперативу стягнуто на користь Товариства: 158 428,15 грн. основного боргу; 7 971,95 грн. пені; 1 706,09 грн. - 3% річних; 3 362,13 грн. судового збору за подання позовної заяви; 191,24 грн. судового збору за подання апеляційної скарги і 1 053,59 грн. за проведення комплексної судової експертизи; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2014 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 із зазначеної справи та останню передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий, Тарасенко К.В., Зубець Л.П.) рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 залишено в силі.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Кооператив просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 з даної справи і передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням судами попередніх судових інстанцій статей 35, 11112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її часткового задоволення з урахуванням такого.

Суди попередніх інстанцій у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

01.11.1999 акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (перейменоване на публічне акціонерне товариство "Київенерго") і житлово-комунальним підприємством "Приладобудівник-3" як абонентом було укладено договір на постачання ТЕ у гарячій воді № 810316 (далі - Договір), за яким:

- предметом Договору є постачання, користування та своєчасна оплата спожитої енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1);

- Товариство як енергопостачальна організація зобов'язується постачати ТЕ у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - у період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до Договору (пункт 2.2.1);

- абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, передбачені в додатку № 7 до Договору (пункт 2.3.2).

Згідно з пунктом 2 додатку № 4 до Договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в Районному відділі теплозбуту № 4 табуляграму фактичного споживання за попередній період і акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу - доручення, куди включені вартість ТЕ на поточний місяць з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

За твердженням Товариства, у Кооперативу утворилася заборгованість за ТЕ у сумі 176 452,26 грн. На підтвердження Товариством подано табуляграми, на підставі яких Кооператив зобов'язаний був оплачувати вартість отриманої ТЕ.

За щомісячні періоди надання послуг з 01.10.2010 по 01.11.2012 Товариством безперебійно виставлялись Кооперативу табуляграми на оплату отриманої ТЕ згідно з умовами Договору.

Кооператив не погодився з доводами Товариства з огляду на те, що у нього (Кооперативу) не було встановлено приладів обліку.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 11.12.2012 з 22.07.2010 КМДА не має повноважень на встановлення тарифів на ТЕ для суб'єктів природних монополій, а НКРЕ у межах своїх повноважень 14.12.2010 затвердила тарифи на ТЕ акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго".

Розпорядженням КМДА від 29.12.2010 № 1222 було встановлено нові тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, які введено в дію з 01.02.2011 саме на виконання постанови НКРЕ від 14.12.2010 № 1729.

Відтак Товариством не було допущено помилки при застосуванні тарифів на ТЕ за грудень 2010 року за тарифами, затвердженими розпорядженням КМДА від 31.05.2010 № 329, а з 01.01.2011 - за тарифами, встановленими НКРЕ.

Товариством надано суду методику, відповідно до якої ним було розраховано кількість поставленої Кооперативу ТЕ відповідно до Договору, а Кооперативом на спростовано доводи Товариства.

Враховуючи, що Кооператив прострочив виконання зобов'язання по оплаті за Договором, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 176 452,26 грн.

Суми пені і 3% річних розраховані Товариством відповідно до вимог закону.

За приписами частини першої статті 11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для господарського суду під час нового розгляду справи, повинні бути максимально конкретними й стосуватися виключно вчинення господарським судом певних процесуальних дій та/або встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у прийнятті рішення або постанови господарського суду.

Суд апеляційної інстанції і в новому розгляді справи залишив поза увагою та оцінкою обставини, встановлені рішеннями господарського суду міста Києва у справах № 42/274 та 48/428/13 зі спорів між тими ж сторонами і стосовно заборгованості за тим же Договором, що й у даній справі № 5011-71/17421-2012. Крім того, суд апеляційної інстанції в новому розгляді справи взагалі не дав оцінки висновку комплексної судової експертизи із залученням фахівця у сфері теплопостачання.

Не здійснивши з'ясування та оцінки відповідних доводів та обставин, суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування вимог частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а відтак у Вищого господарського суду України відсутні й підстави для висновку про правильність застосування апеляційною інстанцією норм матеріального права, у тому числі Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому оскаржуване судове рішення згідно з пунктом 3 статті 1119 і частиною першою статті 11110 ГПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. У такому розгляді суду необхідно вичерпно з'ясувати наявність чи відсутність преюдиціальності обставин, встановлених у згаданих справах господарського суду міста Києва, для розгляду даної справи, дати відповідним доводам сторін необхідну правову оцінку та вирішити спір згідно із законом. За результатами нового розгляду слід також вирішити питання щодо розподілу судових витрат у даній справі.

Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Приладобудівник-3" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 зі справи № 5011-71/17421-2012 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко