Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Справа № 5011-39/12570-2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", м. Київ,

на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2014

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014

за скаргою приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

на дії відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві (далі - Відділ), м. Київ,

зі справи № 5011-39/12570-2012

за позовом компанії Мегаінфарм ГмбХ ("Megainpharm GmbH"; далі - Компанія), Австрія,

до приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - Фірма),

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Інфамед" (далі - Товариство), м. Київ,

про стягнення 463 947 грн.,

за участю представників:

Компанії - Стельмаха Ю.М.,

Фірми - Саєнка О.Д.,

Товариства - не з'явився,

Відділу - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Фірма звернулася до господарського суду міста Києва із скаргою на дії Відділу та просила: визнати незаконними дії Відділу з винесення постанови від 06.05.2014 ВП № 42174470 про стягнення виконавчого збору на суму 28 478,57 грн.; скасувати названу постанову Відділу від 06.05.2014; продовжити термін добровільного виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2013 зі справи, визначивши його як семиденний після отримання Фірмою роз'яснень Відділу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 (колегія суддів у складі: Картавцева Ю.В. - головуючий суддя, судді Отрош І.М., Полякова К.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 (колегія суддів у складі: Пашкіна С.А. - головуючий суддя, судді Сітайло Л.Г., Баранець О.М.), у задоволенні скарги відмовлено повністю.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 25, 27, 28, 35 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158, мотивовано відсутністю з боку Відділу порушень приписів чинного законодавства.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Фірма просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Компанія подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим і апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Компанії та Фірми, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

За приписами частин першої та другої статті 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами частини першої статті 28 названого Закону в разі невиконання боржником рішення майнового характеру в строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам; постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, без порушення норм матеріального і процесуального права та з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, беручи до уваги наявність лише у Відділу права на відкладення виконавчих дій, наявність у Фірми права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, надання боржнику часу для самостійного виконання рішення місцевого суду зі справи, встановивши: винесення Відділом 12.02.2014 постанови про відкриття виконавчого провадження; отримання Фірмою названої постанови 06.03.2014; невиконання в добровільному порядку Фірмою рішення у відведений згаданою постановою семиденний строк з моменту її отримання; винесення Відділом постанови про стягнення з Фірми виконавчого збору лише 06.05.2014, - дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності в даному випадку підстав для задоволення скарги Фірми на дії Відділу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, ухвала місцевого і постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111, 11113, 1212 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 зі справи № 5011-39/12570-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій