ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 904/2907/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівІванової Л.Б. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 29.06.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 05.09.2016у справі Господарського суду№ 904/2907/16 Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергопорт"простягнення штрафу

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Свернюк С.П.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

08.04.2016 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопорт" про стягнення штрафу у розмірі 61 274, 60 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 1 а. с. 52-53).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 у справі № 904/2907/16 (суддя Рудь І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 (колегія суддів у складі: Березкіна О.В. - головуючий суддя, судді Дармін М.О., Іванов О.Г.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з наведеними судовими рішеннями, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 904/2907/16, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обгрунтовуючи підстави позову Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" послалося на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо якісного ремонту переданого устаткування, що в свою чергу є підставою для нарахування позивачем штрафу у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт відповідно до умов п. 7.4 спірного договору.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 21.04.2015 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопорт" (підрядник) був укладений договір на капітальний ремонт токарно-винторізного верстата SN501 № ОП-8 1-123-08-15-01474 (надалі -договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався у 2015 році виконати роботи по капітальному ремонту токарно-винторізного верстата SN501 (устаткування), згідно із переліком робіт на капітальний ремонт токарно-винторізного верстата SN501 (додаток № 1 до договору), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи (п. 1.1 договору).

Відповідно до умов п. 4.1 договору підставою для розрахунків сторін є двосторонні акти здачі-приймання виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками замовника та підрядника.

Приймання виконаних робіт, вказаних в п. 1.1 договору, здійснюється замовником відповідно до технічних вимог, викладених в нормативно-технічній документації з дотриманням СОУ НАЕК 033:2012 (п. 5.1 договору).

Устаткування, що є власністю замовника, передається підряднику для виконання робіт на виробничий майданчик останнього в м. Дніпропетровськ. Передача в ремонт та повернення устаткування після виконаного ремонту здійснюється автотранспортом замовника за свій рахунок. Початком виконання робіт є дата отримання підрядником устаткування для виконання ремонту, кінець - через 30 календарних днів з дати отримання (п. 5.2 договору).

У п. п. 5.3, 5.4 договору сторони узгодили, що при передачі устаткування в ремонт замовник надає підряднику оформлені зі свого боку наступні документи: акт приймання-передачі устаткування, технічну документацію, необхідну по предмету договору (при необхідності); а по завершенню ремонту підрядник передає замовнику: акт прийому-передачі устаткування після проведення ремонту; акт виконаних робіт, оформлений в 4 примірниках (1 - підряднику, 3 - замовнику) з додатком підтверджуючих документів, визначених договором; технічний акт про приймання устаткування з ремонту.

Згідно із п. 5.5 договору датою завершення послуг за договором є дата підписання комісією технічного акту про приймання устаткування з ремонту.

Відповідно до п. 5.9 договору приймання устаткування з капітального ремонту відбувається на майданчику замовника після встановлення верстата на фундамент та перевірки на технологічну точність, а також перевірки роботи на холостому ходу та під навантаженням.

Приймання виконаних підрядником робіт оформлюється до 30-го числа звітного місяця двостороннім актом виконаних робіт із зазначенням інвентарного номеру (п. 5.10 договору).

Пунктом 5.11 договору визначено, що замовник протягом 10 робочих днів з дня отримання акту виконаних робіт і звітних документів зобов'язаний направити підряднику підписаний акт або мотивовану відмову.

У разі мотивованої відмови замовника від підписання акту виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і строків їх усунення за рахунок підрядника (п. 5.12 договору).

За умовами п. 5.13 договору при відмові підрядника від складання або підписання акту виявлених недоліків для їх підтвердження замовник призначає кваліфікаційну незалежну експертизу, яка складає відповідний акт по фіксації недоліків і їх характеру.

Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв для проведення капітального ремонту устаткування - токарно-винторізний верстат SN501, що підтверджується актом приймання-передачі ТМЦ від 22.09.2015 № 16/164-а.

За актом приймання-передачі ТМЦ від 23.11.2015 № 16/202-а спірне устаткування прийняте позивачем після виконання капітального ремонту.

Листом від 30.10.2015р. № 16/17136 позивач просив відповідача направити свого представника на майданчик замовника до ЮУ АЕС м. Южноукраїнськ для приймання та перевірки токарно-винторізного верстата SN501 після капітального ремонту у період з 02.11.2015 по 10.11.2015

Листом від 09.11.2015 № 13/17578 позивач повідомив відповідача, що при попередньому запуску верстату на штатному місці замовником виявлені недоліки, перелік яких виклав у вказаному листі, та повторно просив ТОВ "Енергоатом" направити свого представника на майданчик замовника до ЮУ АЕС м. Южноукраїнськ для усунення дефектів та перевірки на технологічну точність токарно-винторізного верстата SN501 із складанням двостороннього акту виконаних робіт.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не направив свого представника для приймання устаткування з капітального ремонту на майданчику замовника, як передбачено п. 5.9 договору.

Листом від 28.12.2015 № 51/20523 позивач повернув на адресу відповідача акти виконаних робіт без підписання та просив направити вказані акти для підпису позивачу після врегулювання всіх питань стосовно усунення дефектів проведених відповідачем ремонтних робіт (т. 1, а.с. 27)

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у п. 7.4 договору передбачено, що якщо виконані роботи не відповідають по якості стандартам, технічним умовам, іншій документації чи умовам договору, підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісно виконаних робіт.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Статтею 34 ГПК України обумовлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

З огляду на наведене та враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено те, що позивач не надав, відповідно до вимог п. 5.13 договору та ч. 4 ст. 853 ЦК України, акту кваліфікаційної незалежної експертизи на підтвердження недоліків і їх характеру; позивач, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів вартість неякісно виконаних робіт, з якої визначається розмір штрафу; беручи до уваги те, що двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань і строків їх усунення сторонами не складався; колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, зроблені з дотриманням вимог ст. 43, 47, 43 ГПК України щодо повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 у справі № 904/2907/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.Б. ІВАНОВА

В.І. КАРТЕРЕ