Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 910/4656/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Група Н.М.К."на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.04.2014у справіГосподарського суду міста Києваза позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі 1.Київської міської ради 2.Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)до ТОВ "Група Н.М.К."пророзірвання договору оренди та повернення земельної ділянки в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

Генпрокуратури: Гудименко Ю.В. (посв. від 21.01.13 № 014715),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 05.12.2013р. господарського суду м. Києва позов задоволено, розірвано договір оренди земельних ділянок від 22.11.2007 р., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 26.11.2007р. за № 85-6-00360, з усіма додатками та змінами та зобов'язано ТОВ "Група Н.М.К." передати за актом прийому-передачі Київській міській раді земельні ділянки, розташовані по вул. Електриків, 28 у Подільському районі м. Києва.

Постановою від 24.04.2014 р. Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Група Н.М.К." звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

ТОВ "Група Н.М.К." подано до Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його представника бути присутнім в даному судовому засіданні.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши мотиви заявленого клопотання, не знайшла підстав для його задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди земельних ділянок від 22.11.2007р., укладеного на підставі рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. № 62/1896 між Київською міською радою та ТОВ "Група Н.М.К.", останнім прийнято в строкове платне користування земельні ділянки, розташовані по вул. Електриків, 28 у Подільському районі м. Києва, строком на п'ятнадцять років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами.

Згідно п. 6.2. договору, право на оренду земельних ділянок виникає після державної реєстрації цього договору.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що визначена договором орендна плата за земельні ділянки становить платіж, який відповідач вносить Київській міській раді за користування земельними ділянками у грошовій формі. Річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 5 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 4.7. договору, орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 5.1 договору визначено умови збереження об'єкта оренди: на земельних ділянках не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок можлива лише в разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв'язку із зміною цільового призначення земельних ділянок та внесення змін до договору. Роботи по розробці проекту землеустрою щодо відведення сплачує орендар; сервітути щодо земельних ділянок відсутні.

Згідно п. 7.1 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду.

В п. 8.1 договору встановлено право орендодавця вимагати від орендаря використання землі за цільовим призначенням, визначеним у договорі оренди земельної ділянки.

Пунктом 8.4. договору до обов'язків орендаря віднесено: приступити до використання земельних ділянок у строк, встановлений договором, та після підписання цього договору і акту приймання-передачі земельних ділянок та державної реєстрації договору; завершити забудову земельних ділянок в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення; своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 11.5. договору оренди земельних ділянок передбачено, що договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, визначених у пунктах 5.1. та 8.4. договору.

Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.11.2007р. за № 85-6-00360 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченим нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 22 листопада 2007 року за реєстровим № 3326, внесено зміни, зокрема, в частині визначення меж наданих в оренду земельних ділянок, згідно з планами, доданими до даного договору.

Звертаючись з позовом у даній справі, заступник прокурора Подільського району м. Києва послався на те, що в порушення умов договору відповідач свої обов'язки щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за оренду земельних ділянок не виконує; земельні ділянки за цільовим призначенням не використовує та будівництво у визначений договором строк, тобто до 26.11.2010р., на земельних ділянках не здійснив.

Судами з'ясовано, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати за період з листопада 2011 року по вересень 2013 року у загальній сумі 1776919, 47 грн. що підтверджується постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2012р. у справі № 2а-6175/12/2670, від 12.12.2012р. у справі № 2а-14950/12/2670, від 07.10.2013р. у справі № 826/14586/13-а; а також довідками ДПІ у Подільському районі м. Києва від 01.03.2013р. № 1399/9/19-1-06 та податковими деклараціями відповідача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано визнано наведені вище постанови, довідки та декларації належними доказами порушення відповідачем умов договору оренди земельних ділянок щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів за користування земельними ділянками комунальної власності.

Окрім того, судами враховано акти обстеження земельної ділянки № 126/07, № 127/07, № 128/07 від 27.02.2013р., складені головним спеціалістом відділу контролю Управління по контролю за використанням та моніторингом земель Департаменту земельних ресурсів, за участю начальника відділу землеустрою - головного землевпорядника Подільського району м. Києва, з додаванням планів-схем та матеріалів фотофіксації, з яких вбачається, що будівництво торговельно-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення з наземними та підземними паркінгами, відповідно до цільового призначення, визначеного договором оренди земельних ділянок, відповідачем на даний час не ведеться, що свідчить про невиконання відповідачем обов'язків орендаря земельних ділянок, визначених у п. 8.4. договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З врахуванням того, що в силу положень ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі", основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, а також встановленого судами факту порушення відповідачем вимог п. 8.4, що згідно п. 11.5 договору є підставою для дострокового розірвання останнього за рішенням суду, вмотивованим є висновок судів про задоволення позову щодо розірвання спірного договору та повернення земельних ділянок відповідно до приписів ст. 653 ЦК України, ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та п. 7.1. договору орендодавцю.

Також правомірно, судами не взято до уваги посилання прокурора як на підставу заявлених вимог на використання відповідачем земельних ділянок не за цільовим призначенням, оскільки акти обстеження земельних ділянок лише підтверджують ту обставину, що відповідач фактично до використання земельних ділянок не приступив, проте, в останніх відсутнє будь-яке посилання на використання земельних ділянок не за цільовим призначенням.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 24.04.2014 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/4656/13 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.