Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 10-14/132

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної виконавчої служби Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2015у справі№ 10-14/132Господарського судуЧеркаської областіза скаргоюПублічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"на діїДержавної виконавчої служби Україниза позовомДержавного підприємства "Енергоринок"доВідкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго"простягнення 166 218 394,29 грн.за участю представників: позивачаАлмаз В.В., дов. від 25.12.2014відповідачаЯкушенко В.А., дов. від 03.06.2015Державної виконавчої служби УкраїниКузьміна І.С., дов. від 27.04.2015

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" звернулось до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби та, з врахуванням уточнень до скарги, просив визнати дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 11215294,30 грн. незаконними; скасувати постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження та від 23.10.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 11215294,30 грн., винесених в рамках виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 10-14/132, виданого 07.02.2006 про стягнення з ПАТ "Черкасиобленерго" на користь ДП "Енергоринок" боргу в сумі 112151243,41 грн.

Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" вказало, що з моменту відкриття виконавчого провадження до затвердження мирової угоди у ПАТ "Черкасиобленерго" існувала заборона щодо виконання виконавчого документа, оскільки дана заборгованість є конкурсною та включена до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Черкасиобленерго" у порушеній судом справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго", на неї поширювалась дія мораторію згідно з ухвалою суду від 14.05.2014 № 01/1494; ухвалою суду від 26.09.2014 у справі № 14-01/1494 надано відстрочку щодо порядку і способу виконання виконавчого документа, заявою від 15.10.2014 державного виконавця було повідомлено про дані обставини, відтак Державною виконавчою службою України порушені статті 24, 28 Закону України "Про виконавче провадження" при прийнятті постанов від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору.

У відзиві на скаргу, Державна виконавча служба України просила відмовити у задоволенні скарги з таких підстав: на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження № 5097266 з виконання наказу господарського суду Черкаської області № 10-14/132 від 07.02.2006, скаржник не скористався строком наданим на добровільне виконання наказу, при цьому в матеріалах справи наявні докази отримання товариством постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2007; твердження скаржника, що заборгованість його є конкурсною, тому на неї поширюється дія мораторію відповідно до ухвали суду від 14.05.2004 безпідставне, оскільки сторони повідомили про визнання заборгованості конкурсною лише 22.01.2014; разом з цим, затвердження мирової угоди не є підставою для завершення виконавчого провадження, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.01.2015 (суддя Гура І.І.) задоволено повністю скаргу боржника на дії Державної виконавчої служби України, визнано дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанов від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження та про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 11215294,30 грн. незаконними, скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження, скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.10.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 11215294,30 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 (судді: Куксова В.В. - головуючий, Ільєнок Т.В., Яковлєва М.Л.) ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2015 залишено без змін з огляду на її відповідність обставинам справи та чинному законодавству.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Державна виконавча служба України подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову від 26.03.2015 та ухвалу від 22.01.2015 у даній справі скасувати та відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в повному обсязі.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 19, 124 Конституції України, статей 84, 85, 93, 104 Господарського процесуального кодексу України, статей 5, 12, 25, 28, 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження"; скаржник вказує, що підставою зупинення виконавчого провадження відповідно до постанови державного виконавця від 27.02.2014 є порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, відповідно строк зупинення виконавчого провадження - до припинення провадження у справі про банкрутство, затвердження ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 мирової угоди між боржником та кредитором в процедурі банкрутства не є підставою для завершення виконавчого провадження та для невиконання рішень судів та інших органів, що перебувають в провадженні органів державної виконавчої служби. Оскільки відповідач не виконав виконавчий документ в семиденний строк, наданий для добровільного виконання, державний виконавець правомірно виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, як необґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін та Державної виконавчої служби України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у цій справі позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" 92013581,12 грн. боргу, 10498941,48 грн. збитків від інфляції, 9637602,81 грн. 3 % річних, 1000 грн. пені, 1700 відшкодування сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 07.02.2006 на виконання даного рішення Господарським судом Черкаської області видано наказ. 07.02.2006 Господарським судом Черкаської області видано наказ на виконання даного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі № 14-01/1494 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Черкасиобленерго" , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в межах виконавчого провадження з виконання наказу у даній справі здійснені такі дії:

- 24.10.2007 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка направлена сторонам 25.10.2007;

- 07.08.2008 листом № 12-0-34-22484/5-40/12 виконавча служба звернулася до боржника про надання інформації щодо виконання наказу суду;

-07.09.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження;

-31.10.2012 прийнята постанова головного державного виконавця про зупинення виконавчого провадження;

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 визнано ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 114181825,99 грн., вказано, що представник ДП "Енергоринок" підтримав подану ним заяву від 02.11.2011 про уточнення заявлених вимог на суму 127954838,19 грн., а сума, стягнута рішенням Господарського суду Черкаської області у справі № 10-14/132, частково погашена в частині основного боргу.

Державною виконавчою службою України:

- 15.01.2014 прийнята постанова про поновлення виконавчого провадження;

- 22.01.2014 ДВС України отриманий лист від ДП "Енергоринок" з ухвалою суду від 07.02.2013 у справі № 14-01/1494 про визнання ДП "Енергоринок" конкурсним кредитором ВАТ "Черкасиобленерго" на суму 114181825,99 грн.

- 27.02.2014 прийнята постанова про зупинення виконавчого провадження.

Ухвалою суду Господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі № 14-01/1494 затверджено мирову угоду, визначено реєстр вимог кредиторів та черговість задоволення їх вимог, зокрема в пункті 1 резолютивної частини вказаної ухвали зазначено, що відповідно до рішення Господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі № 10-14/132 борг перед ДП "Енергоринок" в розмірі 114 179 007,99 грн. підлягає погашенню в четверту чергу, 1000 грн. пені - у шосту чергу.

Відділом Державної виконавчої служби України:

- 20.10.2014 отримано від ПАТ "Черкасиоблоенерго" заяву про закінчення виконавчого провадження відповідно до вищезазначеної ухвали суду та пункту 2 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження";

- 23.10.2014 винесено постанову про поновлення виконавчого провадження, оскільки надійшла заява технічного директора ПАТ "Черкасиобленерго" з копією ухвали суду від 26.09.2014 № 14-01/1494, якою припинено провадження у справі про банкрутство та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- 23.10.2014 прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 11215294,30 грн.;

- 28.10.2014 отримано заяву від ДП "Енергоринок" про зупинення виконавчого провадження";

- 03.11.2014 прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження.

Задовольняючи скаргу відповідача, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження та від 23.10.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 11215294,30 грн. є незаконними з підстав, передбачених статтями 24, 37, 39, 49 Закону України "Про виконавче провадження" та підлягають скасуванню.

Судова колегія зазначає, що положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, поряд з Законом України "Про виконавче провадження" до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до пунктів 8, 15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зокрема: пункт 8 - порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах; пункт 15 - внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

Відповідно до частини 2 статті 39 цього Закону виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених: пунктами 3, 4, 6 - 10 і 12 - 14 частини першої статті 37 цього Закону, пунктами 2 - 5 частини першої статті 38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин; пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Частиною 1 статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 79 цього Закону мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно з частиною 4 статті 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними.

При прийнятті постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження, виконавчою службою не враховано, що ухвалою суду Господарського суду Черкаської області від 26.09.2014 у справі № 14-01/1494 затверджено мирову угоду, визначено реєстр вимог кредиторів та черговість задоволення їх вимог, зокрема, в пункті 1 резолютивної частини вказаної ухвали зазначено, що борг перед ДП "Енергоринок" згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2006 у справі № 10-14/132 в розмірі 114179007,99 грн. підлягає погашенню в четверту чергу, 1000 грн. пені - у шосту чергу. Відтак, виконавча служба поновлюючи виконавче провадження, не врахувала обов'язкові приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо черговості задоволення вимог кредиторів.

Окрім цього, статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Положеннями частини 3 статті 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Згідно зі статтею 28 вказаного Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Отже, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Разом з цим, судами не встановлено факту вчинення відділом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження заходів примусового виконання рішення. Відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 № 924/205/13-г).

З огляду на викладені обставини та зазначені норми законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" щодо скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.10.2014 про поновлення виконавчого провадження, та від 23.10.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 11215294,30 грн., винесених в рамках виконання наказу господарського суду Черкаської області у справі № 10-14/132, виданого 07.02.2006 про стягнення з ПАТ "Черкасиобленерго" на користь ДП "Енергоринок" боргу в сумі 112 151 243,41 грн.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами норм Закону України "Про виконавче провадження" не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, вимогам процесуального права та цього Закону.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як наслідок, прийняті судами ухвала та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 у справі № 10-14/132 Господарського суду Черкаської області та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.01.2015 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді І. Алєєва

Л. Рогач