Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року Справа № 5006/41/80/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., Вовка І.В.,суддів :Гончарука П.А. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014 рокуу справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Централізована резервна компанія"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект-Ш" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у вересні 2012 року, ТОВ "Централізована резервна компанія" звернулось до господарського суду з позовом про солідарне стягнення з ТОВ "Проект-Ш" та ТОВ "Азовська продовольча компанія", як поручителя, 200 000 грн., як безпідставно отриманих та стягнення з ТОВ "Проект-Ш" 2 449, 32 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2013 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про солідарне стягнення з відповідачів 200 000 грн. як безпідставно отриманих, та стягнення з ТОВ "Проект-Ш" 2 449, 32 грн. 3 % річних.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року рішення місцевого господарського суду змінено та постановлено про стягнення з ТОВ "Проект-Ш" 200 000 грн. як безпідставно отриманих та 2 449, 32 грн. 3 % річних, а у задоволенні позовних вимог до ТОВ "Азовська продовольча компанія" відмолено. Договір поруки від 14.02.2012 року визнано недійсним.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2013 року рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, а справу передано на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

Під час повторного розгляду справи, рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2013 року в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача - ТОВ "Проект-Ш" 200 000 грн. скасовано та в позов у цій частині задоволено. В решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 26.03.2014 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача - ТОВ "Проект-Ш", у якій він, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - ТОВ "Проект-Ш", перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуюче наступне.

За наявних у справі матеріалів вбачається, що прийнявши до виконання рахунок ТОВ "Проект-Ш" № СФ-0000006 від 10.02.2012 року на оплату будівельно-монтажних робіт, передбачених договором № 1002-1 від 10.02.2012 року позивач перерахував платіжним дорученням № 55 від 10.02.2012 року 400 000 грн., з яких 200 000 грн. було повернено 27.04.2012 року на вимогу позивача від 03.04.2012 року.

В подальшому сторони не дійшли згоди, договір на виконання будівельно-монтажних робіт укладено не було, до початку виконання будівельних робіт замовник відмовився від їх виконання підрядником, що є його правом, передбаченим ст. 849 ЦК України, а тому за таких обставин висновок апеляційного господарського суду щодо права позивача вимагати повернення попередньо сплаченої суми є правильним, а рішення про задоволення позову щодо стягнення з ТОВ "Проект-Ш" 200 000 грн. правомірним.

При цьому судом першої інстанції та апеляційним господарським судом правомірно відмовлено у стягненні відсотків та у солідарному стягненні коштів з поручителя, оскільки положення ст. 625 ЦК України не розповсюджуються на вимоги щодо повернення попередньої оплати, проценти за користування чужими коштами нараховуються лише у випадках, коли це передбачено договором, законом або актом цивільного законодавства, а вони у справі відсутні, невизначеність обсягу відповідальності поручителя виключає можливість покладання на нього відповідальності за боржника.

Враховуючи зазначене підстав для скасування чи зміни постанови апеляційного суду за мотивів, наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.

Керуючись ст. ст. 85, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді І.В. Вовк

П.А. Гончарук