ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 921/141/15-г/7

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Почаївського споживчого товариства на рішення та постанову господарського суду Тернопільської області від 27 березня 2015 року Львівського апеляційного господарського суду від 17 червня 2015 рокуу справі№ 921/141/15-г/7 господарського судуТернопільської областіза позовомПочаївської міської ради Кременецького району Тернопільської області доПочаївського споживчого товариства третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Почаївський комбінат комунальних підприємств про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Почаївська міська рада Кременецького району Тернопільської області звернулася до господарського суду із позовом до Почаївського споживчого товариства, з урахуванням зміни предмету позову, про зобов`язання Почаївського споживчого товариства у семиденний термін з дня набрання рішенням суду законної сили усунути перешкоди в користуванні майном - 25/100 частин 5-ти поверхового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням площею 399,9 кв. м - шляхом його повернення Почаївській міській раді, у зв`язку із закінченням дії договору оренди від 30.11.2004.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.03.2015 (суддя Стадник М.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 (судді: Дубник О.П. - головуючий, Матущак О.І., Скрипчук О.С.), у справі №921/141/15-г/7 позов задоволено, вирішено усунути перешкоди Почаївській міській раді Кременецького району Тернопільської області в користуванні майном - 25/100 частини 5-ти поверхового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями площею 399,9 кв. м, розташованих за адресою вул. Возз`єднання, 5, м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області шляхом зобов`язання Почаївського споживчого товариства повернути майно у семиденний термін з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові рішення мотивовано тим, що договір оренди майна припинив свою дію, об`єкт оренди використовується відповідачем для здійснення підприємницької діяльності без будь-яких правових підстав, чим чиняться перешкоди позивачу у користуванні власним майном.

Почаївське споживче товариство, не погоджуючись із судовими рішеннями, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скаржник, зокрема, зазначає, що судами не звернуто увагу на те, що у Львівському апеляційному господарському суді розглядається справа №921/307/13-г/4 за позовом Почаївського споживчого товариства до Почаївської міської ради про визнання споживчого товариства співвласником на праві спільної часткової власності приміщення, яке є спірним у даній справі. Скаржник стверджує, що питання про продовження терміну дії договору оренди мало виноситись Почаївською міською радою на відповідну сесію, чого зроблено не було.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.08.2015 касаційну скаргу у справі №921/141/15-г/7 прийнято до провадження.

Почаївська міська рада надала суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення як необґрунтовану, а оскаржувані судові рішення без змін. До відзиву додано копію постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі №921/307/13-г/4, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, яким відмовлено у задоволенні позову Почаївського споживчого товариства до Почаївської міської ради про визнання споживчого товариства співвласником на праві спільної часткової власності приміщення.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору найму (оренди) від 30.11.2004 Почаївська міська рада як наймодавець передала Почаївському споживчому товариству як наймачу в строкове платне користування (найм) 25/100 частини 5-ти поверхового житлового будинку з вбудованим нежитловим приміщенням по вулиці Возз`єднання під номером 5 в місті Почаїв Кременецького району Тернопільської області, загальною площею 399,9 кв. м.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору, з урахуванням змін від 18.05.2012, строк дії договору встановлюється до 31.12.2014. Якщо наймач продовжує користуватися предметом оренди після закінчення строку договору, то за відсутності заперечення наймодавця протягом 1 місяця договір вважається поновленим на той самий строк, який був раніше встановлений договором найму.

Судами встановлено, що 23.12.2014 Почаївська міська рада повідомила Почаївське споживче товариство про закінчення терміну дії договору 31.12.2014 через закінчення строку його укладення та про обов`язок орендаря протягом 2 тижнів після закінчення терміну дії договору передати наймодавцеві орендоване майно по акту приймання-передачі.

Протягом січня 2015 року Почаївська міська рада двічі направляла Почаївському споживчому товариству листи про припинення дії договору найму з підстав закінчення строку його дії та повідомляла про відмову у продовженні терміну дії договору, про необхідність звільнити орендоване приміщення шляхом складання акта приймання-передачі орендованого майна.

Вищевказані листи залишено відповідачем без відповіді, орендоване приміщення ним не повернуто з оренди, у зв`язку із чим виник цей спір.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно умов п.4.1.7 договору найму від 30.11.2004 наймач зобов`язався повернути орендоване майно в належному стані після припинення договору.

За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарські суди попередніх інстанцій, встановивши факт припинення договору найму у зв`язку із закінченням строку його дії, належне повідомлення орендаря про закінчення терміну дії договору, правильно застосували норми законодавства та задовольнили позов.

Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування судами норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.

Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Почаївського споживчого товариства залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2015 у справі №921/141/15-г/7 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков