Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року

м. Київ

справа № 756/10571/24

провадження № 51-792 км 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100050002610, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Подільського районного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання невідбутої частини покарання за вироком Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2015 року до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, 15 липня 2019 року звільненого по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 308, ч. 1 та ч. 2 ст. 318 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за: - ч. 1 ст. 308 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки; - ч. 2 ст. 308 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, пов`язаних з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів строком на 3 (три) роки без конфіскації майна; - ч. 1 ст. 318 КК України до обмеження волі на строк 2 (два) роки; - ч. 2 ст. 318 КК України до позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, пов`язаних з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та пунктами 2, 5 ч. 3 ст. 76 КК України.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за: - заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства; - заволодіння наркотичними засобами шляхом шахрайства, вчиненого повторно; - незаконне використання незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів; - незаконне використання незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів, вчиненого повторно.

Так, ОСОБА_7 , страждаючи на наркоманію, 05 січня 2022 року розпочав лікування у вигляді проходження замісної підтримуючої терапії в ТОВ «МЦ КВІНМЕД», що знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Кирилівська, 117, прим. 201, під час якого за призначенням лікаря почав отримувати для прийому лікарський засіб «Tab.Methadone ZN 0,025», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон (фенадон) відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27.03.2012 № 200.

Дізнавшись про відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які перебувають на замісній підтримуючій терапії (далі - ЗПТ), 29 липня 2022 року, ОСОБА_7 , продовжуючи перебувати на ЗПТ в ТОВ «МЦ КВІНМЕД» та отримувати лікарський засіб «Tab.Methadone ZN 0,025», що містить наркотичний засіб метадон (фенадон), прибув до іншого суб`єкта господарської діяльності МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ ПОГ «МДРЦ «ВІДРОДЖЕННЯ-ХХІ», що за адресою: м. Київ, вул. Наталії Ужвій, 1, де подав заяву про отримання наркотичного засобу, а також уклав угоду про надання медичних послуг, приховавши від працівників медичної установи інформацію про перебування на лікуванні в іншому медичному закладі, а саме ТОВ «МЦ КВІНМЕД» та про отримання в ньому лікарського засобу, що містить наркотичний засіб метадон (фенадон), а саме «Tab.Methadone ZN 0,025».

03 серпня 2022 року, перебуваючи в приміщенні МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ ПОГ «МДРЦ «ВІДРОДЖЕННЯ-ХХІ»» ОСОБА_7 , шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, отримав рецепт № ЛД 791138 на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3), який надає право одержати в аптечних закладах лікарський засіб, що містить наркотичний засіб метадон (фенадон), для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на 5 днів (за схемою) по 4 пігулки на добу в загальній кількості 20 пігулок, який цього ж дня ОСОБА_7 використав в аптеці № 65 мережі аптек КП «ФАРМАЦІЯ» у м. Києві (вул. Вишгородська, 28/1) та таким чином незаконно придбав 20 пігулок лікарського засобу «Tab.Methadone ZN 0,025», який містить у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон).

Після цього в той же день, 03 серпня 2022 року, діючи повторно та аналогічним способом ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ ПОГ «МДРЦ «ВІДРОДЖЕННЯ-ХХІ» повторно шляхом шахрайства незаконно отримав рецепт № ЛД 791139 на спеціальному рецептурному бланку № 3 (Ф.3) який повторно використав у аптеці № 65 мережі аптек КП «ФАРМАЦІЯ» у м. Києві та незаконно придбав 20 пігулок лікарського засобу «Tab.Methadone ZN 0,025», який містить у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон).

Аналогічним способом ОСОБА_7 повторно шляхом шахрайства заволодів та використав у аптеці № 65 мережі аптек КП «ФАРМАЦІЯ» у м. Києві (вул. Вишгородська, 28/1): 24 жовтня 2022 року - рецепт № ЛЕ 018106); 22 листопада 2022 року - рецепт № ЛЕ 019060; 05 грудня 2022 року - рецепт № ЛЕ 019285; 12 січня 2023 року - рецепт № ЯШ 228695; 28 лютого 2023 року - рецепт № ЯШ 229001; 06 березня 2023 року - рецепт № ЯШ 229120; 10 березня 2023 року - рецепт № ЯШ 229215; 20 березня 2023 року - рецепт № ЯШ 229449); 30 березня 2023 року - рецепт № ЯШ 229699; 06 квітня 2023 року - рецепт № ЯШ 229834; 10 квітня 2023 року - рецепт № ЯШ 229912; 19 квітня 2023 року - рецепт № ЯШ 230642; 24 квітня 2023 року - рецепт № ЯШ 230737; 01 травня 2023 року - рецепт № ЯШ 230929; 08 травня 2023 року - рецепт № ЯШ 362628; 16 травня 2023 року - рецепт № ЯШ 362828; 24 травня 2023 року - рецепт № ЛЕ 262065; 05 червня 2023 року - рецепт № ЛЕ 262382; 14 червня 2023 року - рецепт № ЛЕ 262642; 20 червня 2023 року - рецепт № ЛЕ 262806; 26 червня 2023 року - рецепт № ЛЕ 262940; 04 липня 2023 року - рецепт № ЛЕ 402080; 11 липня 2023 року - рецепт № ЛЕ 402258; 18 липня 2023 року - рецепт № ЛЕ 402443; 25 липня 2023 року - рецепт № ЛЕ 402633 та таким чином незаконно придбавав по 20 пігулок лікарського засобу «Tab.Methadone ZN 0,025», який містить у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон) щоразу.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Обґрунтовуючи вимоги скарги прокурор зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи апеляційну скаргу прокурора про неправильне застосування ст. 75 КК України при призначенні ОСОБА_7 покарання, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином її доводів та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без змін. Прокурор вважає, що за наявних в справі даних про особу засудженого та тяжкості скоєних ним злочинів, звільнення від відбування покарання з випробуванням не сприятиме виправленню та попередженню вчиненню нових злочинів ОСОБА_7 .

Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційні вимоги сторони обвинувачення та просив їх задовольнити.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 надіслав заперечення на касаційну скаргу в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просив його залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Засуджений ОСОБА_7 надіслав клопотання про здійснення касаційного розгляду без його участі в якому також повідомив, що він з 07 квітня 2025 року перебуває в центрі адаптації «Примирення» з метою лікування ознак залежності від наркотичних засобів.

Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 просив касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь за ч. 1 та ч. 2 ст. 308, ч. 1 та ч. 2 ст. 318 КК України в касаційній скарзі не оспорюється.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення, в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд не дотримався наведених вимог кримінального процесуального закону та переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, в якій він ставив питання про його скасування та ухвалення нового, в зв`язку з неправильним застосуванням ст. 75 КК України, не дав належних відповідей на всі її доводи.

Так, приймаючи рішення про залишення вироку суду першої інстанції без зміни, апеляційний суд виходив з того, що при призначенні ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, два з яких, відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як нетяжкі та два - тяжкі, обставини скоєння злочину, дані про особу засудженого, який раніше вже був судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, не офіційно працює, що розцінив як обставину, яка свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків, на спеціальних обліках не перебуває. Взяв до уваги дані виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ТОВ «МЦ КВІНМЕД» про те, що 08 листопада 2022 року ОСОБА_7 було встановлено діагноз «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності» та станом на 17 травня 2024 року він продовжував лікування на програмі ЗМТ у вказаному медичному закладі. На підставі викладеного та враховуючи обставину, яка пом`якшує покарання - щире каяття, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкцій інкримінованих кримінальних правопорушень, але з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності пом`якшуючої обставини, даних про особу засудженого, його щирого каяття та осуду своєї поведінки, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст. 75 КК України та залишив вирок суду першої інстанції без змін.

Однак з наведеним висновком колегія суддів не погоджується та вважає доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування ст. 75 КК України обґрунтованими.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, всі наведені судом першої інстанції дані про особу засудженого та обставини, які визнані такими, що пом`якшують покарання і були враховані при вирішенні питання про застосування ст. 75 КК України, у даному конкретному випадку, не є такими, які б свідчили про можливість виправлення ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням. Так, ОСОБА_7 в минулому вже неодноразово засуджувався за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, проте належних висновків для себе не робив та в подальшому знову вчиняв нові кримінальні правопорушення, що ставить під сумнів щирість його каяття у скоєному та бажання усунути негативні наслідки вчинених ним кримінально караних діянь. Проте апеляційний суд не дав належної оцінки посиланням сторони обвинувачення про це та формально в ухвалі зазначив, що при призначенні покарання судом першої інстанції були враховані всі дані про особу ОСОБА_7 .

Також, залишаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд залишив поза своєю увагою те, що суд першої інстанції послався на ті ж самі обставини, що врахував при обранні виду та розміру передбаченого санкціями ч. 1 та ч. 2 ст. 308, ч. 1 та ч. 2 ст. 318 КК України покарання.

За таких обставин, а також зважаючи на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутня досудова доповідь щодо оцінки ризиків скоєння ОСОБА_7 повторних кримінальних правопорушень, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню, як така, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Під час нового розгляду апеляційний суд повинен належно оцінити відомості про особу винного, обставини, які впливають на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, і прийняти законне, обґрунтоване й умотивоване рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 - 438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3