Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року Справа № Б-50/225-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівБілошкап О.В., Коваленка В.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року Господарського суду Харківської області від 25.08.2016 року (про відмову в задоволенні заяви про визнання результатів аукціону недійсними)у справі господарського суду№ Б-50/225-10 Харківської областіза заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4провизнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Кей-Колект"- Дутчак В.Ф.

ОСОБА_6- ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2016 року у справі № Б-50/225/10 (суддя Савченко А.А.) у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання недійсними результатів аукціону від 18.07.2011 відмовлено в повному обсязі.

Постановою від 04 жовтня 2016 року Харківський апеляційний господарський суд у справі № Б-50/225/10 (судді: Крестьянінов О.О. - головуючий, Фоміна В.О., Шевель О.В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судами попередніх інстанцій процесуальними актами, скаржник товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2016 року та прийняти нове рішення, яким визнати недійсними результати аукціону від 18.07.2011, проведеного в межах провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 5, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ, що діяла до набрання чинності Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011 року), Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 203, 655 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29.11.2010 року ухвалою Господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 2343-ХІІ).

21 грудня 2010 року Господарським судом Харківської області прийнято постанову, якою визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ніколенко М.О. та покладено на неї обов'язки по ліквідації боржника відповідно до Закону банкрутство.

Відповідно до п. 1-1 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Якщо процедура продажу майна боржника розпочата до набрання чинності Законом, то вона повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, в разі якщо станом на 19.01.2013 здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна боржника.

Разом з тим, судами встановлено, що дії по продажу майна здійснювались до дати набрання чинності Закону України про банкрутство в редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI.

В зв'язку з чим, суди вірно виходили з того, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Закону України № 2343-ХІІ.

Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство передбачено повноваження ліквідатора з дня його призначення, зокрема, ліквідатор здійснює реалізацію майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка була чинна на час підготовки та проведення спірного аукціону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідатором виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно банкрута, зокрема, садовий будинок загальною площею 92,8 кв.м., який розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с/рада Русько-Тишківська, садівниче товариство "Аква", буд. № НОМЕР_1-НОМЕР_3; земельна ділянка № НОМЕР_1 для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с/рада Русько-Тишківська, садівниче товариство "Аква"; земельна ділянка № НОМЕР_3 для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, с/рада Русько-Тишківська, садівниче товариство "Аква".

Вказане майно перебувало в іпотеці на підставі договору іпотеки б/н від 30.01.2008 року, який був укладений з АКІБ "Укрсиббанк" (правонаступник - ПАТ "Укрсиббанк") в забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 11290857000 від 30.01.2008 року, та іпотечного договору б/н від 15.07.2008 року, який був укладений в забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 11371482000 від 15.07.2008 року, заборгованість складає 34 634,90 доларів США (розмір заборгованості складає 30 832,84 доларів США).

В подальшому хвалою Господарського суду Харківської області від 03.07.12 р. було здійснено заміну кредитора ПАТ "Укрсиббанк" на ТОВ "Кей-Колект".

Згідно ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Продаж майна банкрута оформлюється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.

Зважаючи на відсильну норму передбачену ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порядок підготовки та проведення аукціону в процедурі банкрутства на час проведення спірного аукціону 18.07.2011 року був врегульований відповідними нормами Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а саме ст.ст. 17, 18-1 та 20 в редакції названого Закону зі змінами і доповненнями.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" аукціон, конкурс може бути припинено і об`єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з учасників або органу приватизації у випадках коли не виконано вимог щодо змісту інформації, передбаченої ст. 15 цього Закону та терміну її опублікування. Зазначені підстави можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні (конкурсі).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ліквідатором ФОП ОСОБА_4 арбітражним керуючим Ніколенко М.О. та Товарною біржею "Правопорядок" 07.06.2011р. укладено договір на організацію та проведення аукціону стосовно реалізації вищевказаних об'єктів на аукціоні за визначеною у звітах вартістю.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 3-1 Закону України про банкрутство арбітражний керуючий зобов'язаний повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак, всупереч норм Закону про банкрутство судами не надавалося оцінки належного повідомлення забезпеченого кредитора про час, місце та умови проведення аукціону з продажу майна банкрута ФОП ОСОБА_4, що порушує права заставного кредитора. Тобто у будь-якому випадку повідомлення забезпеченого кредитора повинно передувати реалізації майна боржника.

18.07.2011р. було проведено аукціон по продажу спірного майна банкрута.

Згідно протоколу аукціону № 3 від 18.07.2011р. садовий будинок, загальною площею 92,8 кв.м., який розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с/рада Русько-Тишківська, садівниче товариство "Аква", буд. НОМЕР_1-НОМЕР_3 був придбаний ОСОБА_11 за ціною 105 600,00 грн.

Згідно протоколів аукціону № 1 та № 2 від 18.07.2011р. земельні ділянки №№ НОМЕР_1, НОМЕР_3 для ведення садівництва, кадастрові номери НОМЕР_2, НОМЕР_4, які розташовані за адресою: Харківська область, Харківський район, с/рада Русько-Тишківська, садівниче товариство "Аква", площа 0,0569 були придбані ОСОБА_11 за ціною 5 379,00 грн. кожна.

03.09.2011р. між ліквідатором Ніколенко М.О. та ОСОБА_11 було укладено нотаріально засвідчені договори купівлі-продажу цього майна та зареєстровано в реєстрі за №№ 887,889, 891.

Разом з тим, судами встановлено, що згідно протоколу аукціону № 1 від 18.07.2011р. кошти в розмірі 489 грн. були внесені переможцем як гарантійний внесок на рахунок Товарної біржі "Правопорядок", а кошти в розмірі 4 890,00 грн. ОСОБА_11 зобов'язаний був сплатити протягом 30 календарних днів з моменту підписання протоколу.

Згідно протоколу аукціону № 2 від 18.07.2011р. кошти в розмірі 489 грн. були внесені переможцем як гарантійний внесок на рахунок Товарної біржі "Правопорядок", а кошти в розмірі 4 890,00 грн. ОСОБА_11 зобов'язаний був сплатити протягом 30 календарних днів з моменту підписання протоколу.

Згідно протоколу аукціону № 3 від 18.07.2011р. кошти в розмірі 9 600,00 грн. були внесені переможцем як гарантійний внесок на рахунок Товарної біржі "Правопорядок", а кошти в розмірі 96 000,00 грн. ОСОБА_11 зобов'язаний був сплатити протягом 30 календарних днів з моменту підписання протоколу. Аналогічну умову містить п. 4 договорів купівлі-продажу.

Однак, в порушення умов зазначених договорів та протоколів, суди встановили, що покупець вказаного майна ОСОБА_11 не сплатив своєчасно у визначений договорами строк грошові кошти за отримане на аукціоні майно, а ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Грошові кошти були сплачені майже через 5 років після проведення аукціону ОСОБА_12 на користь ТОВ "Кей-Колект".

В свою чергу відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Тобто основним завданням ліквідатора в ліквідаційній процедурі є виявлення усіх майнових активів боржника, реалізація їх за найвищою ціною та погашення кредиторської заборгованості. За приписами Закону про банкрутство ліквідатор повинен діяти виключно в інтересах кредиторів, для досягнення цілей ліквідаційної процедури, а саме погашення кредиторської заборгованості.

Однак, суди в повній мірі не надали оцінки тому факту, що в порушення інтересів кредитора, останній отримав розрахунок за придбане покупцем на аукціоні спірне майно майже через 5 років після проведення аукціону, хоча не виконавши умов договорів купівлі-продажу в частині оплати за майно, спірне майно вже було покупцем перепродано третій особі.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів зазначає, що дії попереднього ліквідатора у даному випадку не відповідають інтересам кредиторів, оскільки ліквідатор повинен був як повідомити забезпеченого кредитора про продаж майна на аукціоні, так і контролювати надходження коштів за придбане на аукціоні майно боржника, і такі б дії повністю відповідали як інтересам кредиторів, так і самої суті ліквідаційної процедури. Оскільки несвоєчасне перерахування коштів за договором купівлі-продажу негативно впливає на майнові інтереси кредиторів у даній справі.

Суди попередніх інстанцій у порушення вимог ст. 47, 43 ГПК України вказаних обставин не дослідили та не надали їм відповідної правової оцінки.

Крім того, суди застосовуючи до спірних правовідносин строк позовної давності, не з'ясували обставини переривання перебігу строку позовної давності в контексті поданої до суду скарги ТОВ "Кей-Колект" на дії ліквідатора Ніколенка М.О. щодо продажу спірного майна.

У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України) суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті заявлених вимог.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, належним чином перевірити дотримання ліквідатором встановленого порядку реалізації заставного майна боржника та розглянути справу у відповідній частині з дотриманням норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 жовтня 2016 року у справі № Б-50/225-10 скасувати.

3. Справу № Б-50/225-10 в частині розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання результатів аукціону від 18.07.2011 недійсними передати на новий розгляд в іншому складі суду до Господарського суду Харківської області.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді О.В. Білошкап

В.М. Коваленко