Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 925/97/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат"на постанову від 23.06.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№925/97/14 господарського суду Черкаської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4простягнення 50 515,24грн. За участю представників сторін:

Від позивача - Смірнова М.Ю. (дов. від 19.11.14)

Від відповідача - не з'явились

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 18.11.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Черкаський шовковий комбінат" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 50 515,24 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.03.2014 (суддя Курченко Н.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "Черкаський шовковий комбінат" 35 696,00 грн. заборгованості з орендної плати, 3 366,18 грн. пені, 697,13 грн. 3% річних, 10 755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги та 1827,00 грн. судового збору.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 у складі: Лобаня О.І., Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. рішення господарського суду Черкаської області від 24.03.2014 скасовано частково в частині стягнення з відповідача на користь позивача 35 696,00 грн. заборгованості з орендної плати, 3 366,18 грн. пені та 697,13 грн. 3% річних. В цій частині прийнято нове рішення, яким позовом задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ "Черкаський шовковий комбінат" 1087грн. 80 коп. заборгованості з орендної плати, 178грн. 59 коп. пені, 38грн. три проценти річних. В іншій частині рішення (в частині стягнення з відповідача 10755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги) - залишити без змін.

ПАТ "Черкаський шовковий комбінат" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.286 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2012 між позивачем та відповідачем укладено договір №162 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове користування нежитлові приміщення першого поверху допоміжного корпусу (літ. "1М-4" згідно інвентарної справи БТІ), розташованого за адресою: м.Черкаси, АДРЕСА_1, згідно план-схеми (додаток до договору №1), що є власністю орендодавця і складається із приміщень першого поверху чотирьох поверхового будинку та майно (додаток до договору №2), а орендар зобов'язується прийняти та оплачувати орендодавцю плату за користування.

Відповідно до п.2.3.5 договору, орендар зобов'язаний, у тому числі, сплачувати орендну плату і плату за комунальні послуги своєчасно та у повному обсязі. За домовленістю сторін до складу орендної плати включаються вартість спожитої орендарем електроенергії, води, вивіз сміття, утримання приміщень та прибудинкової території, пожежна та охоронна сигналізація, телефонний та інтернет зв'язок і т.і. Орендар сплачує зазначені послуги за окремими рахунками, які виписуються та надаються орендодавцем орендарю до оплати або самостійно.

За користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю місячну орендну плату у сумі 9120,50 грн., з урахуванням ПДВ, згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною (додаток №3). Орендна плата включає платежі за користування приміщенням і плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а також яка прилягає до приміщення і необхідна для досягнення мети оренди (п.3.1 договору). Орендна плата вноситься один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі приміщення орендареві по Акту прийому-передачі не пізніше 05 числа розрахункового місяця (п.3.2 договору). Платежі за водопостачання та електроенергію проводяться орендарем самостійно відповідно до фактичного споживання відповідно до показань лічильників, діючих тарифів відповідних організацій та пропорційно займаній площі (п.3.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі.

За прострочення сплати орендної плати більше 10 днів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення (п.6.1 договору).

Строк дії договору: з дня підписання його сторонами та до закінчення строку оренди за даним договором, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.7.3 договору).

14.08.2012 сторонами складено акт приймання-передачі, відповідно до якого відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлові приміщення, майно згідно переліку (61 найменування) та лічильники (електроенергії, гарячої та холодної води).

01.01.2013 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою и п.3.1 викладено у наступній редакції: "Розмір орендної плати з 01.01.2013 по 01.05.2013 зазначається в протоколі узгодження договірної ціни (додаток 3) - бенкетна зала - 207 м.кв. та кабінет для ВІП клієнтів площею 26 м.кв. по 16 грн. 40 коп. за 1 м.кв.; - приміщення загального користування та інші площею 221 м.кв. по 15,5 грн. за 1 м.кв.".

13.01.2014 сторонами складено акт приймання-передачі, згідно з яким відповідач повернув позивачу нежитлові приміщення та майно згідно переліку (60 найменувань).

Як зазначав позивач, в порушення умов договору відповідач не у повному обсязі сплачував орендну плату та вартість комунальних послуг, внаслідок чого станом на 14.01.2014 утворилась заборгованість в сумі 38196,00 грн. (по орендній платі) та 10755,93 грн. (з оплати за комунальні послуги), що підтверджується рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та розрахунками заборгованості.

15.01.2014 сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 15.01.2014 заборгованість відповідача перед позивачем становить 39831,43 грн.

В зв'язку із заборгованістю відповідача по орендній платі та по оплаті комунальних послуг, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач сплатив позивачу 2500 грн. основного боргу, у зв'язку із чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення - зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборогу та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач дійсно порушував умови договору щодо оплати орендних платежів та вартості комунальних послуг, проте, у свою чергу, відповідач також порушив умови договору, зокрема пункт 2.1.2 договору в якому, орендодавець гарантував, що приміщення передається орендарю у належному стані придатному для його цільового використання. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, з 01.04.2013 по 30.07.2013 включно позивачем було відключено орендоване відповідачем приміщення від електропостачання.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційної інстанції, що такі дії позивача (відключення електроенергії), зробили неможливим використання орендованого відповідачем приміщення за цільовим призначенням у період з 01.04.2013 по 30.07.2013 включно, що призвело до неможливості ведення господарської діяльності, враховуючи зокрема й те, що дане приміщення використовувалося відповідачем в якості закладу громадського харчування в якому використовувалися електроплити.

З урахуванням викладеного, апеляційна інстанція обгрунтовано дійшла висновку, що позовні вимоги щодо стягнення орендних платежів слід задовольнити без врахування періоду з 01.04.2013 по 30.07.2013 (7246,70 грн. за квітень, 9120,50 грн. за травень, 9120,50 грн. за червень, 9120,50 грн. за липень), в якому відповідач не міг використовувати орендоване приміщення за цільовим призначенням у зв'язку з порушенням саме орендодавцем - ПАП "Черкаський шовковий комбінат" умов договору № 162 оренди нежитлового приміщення від 10.08.2012, а саме, п 2.1.2 договору.

Таким чином, стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 1087,80 грн. є правомірним.

Посилання касатора на акти звірки розрахунків, підписані сторонами, не приймається до уваги, оскільки це питання розглядалось господарським судом апеляційної інстанції і йому було надано належну правову оцінку.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 6.1 договору визначено, що за прострочення сплати орендної плати більше 10 днів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період порушення строків оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку про стягнення пені у сумі 178,59 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши розрахунок трьох відсотків річних, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду правомірно стягнула з відповідача 3% річних в сумі 38 грн.

В частині стягнення з відповідача 10755,93 грн. заборгованості з оплати за комунальні послуги постанова апеляційної інстанції в касаційному порядку не оскаржена.

З огляду на викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду про часткове задоволення позову відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкаський шовковий комбінат" залишити без задоволення.

Постанову від 23.06.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №925/97/14 господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко