Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 910/32433/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Ходаківської І.П., Рогач Л.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.06.2016у справі № 910/32433/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр Технічної Безпеки"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"простягнення 66 596,24 грн,

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Лапій А.В.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі № 910/32433/15 (суддя - Сівакова В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Хрипун О.О., Власов Ю.Л.), здійснено заміну відповідача - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця". Позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Центр Технічної Безпеки" 40 176 грн основного боргу, 5 549,82 грн пені, 18 985,39 грн збитків від зміни індексу інфляції, 1 885,03 грн - 3% річних.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/32433/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Центр Технічної Безпеки" відмовити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із звільненням ОСОБА_5 з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної ради України від 22.09.2016 справу № 910/32433/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Ходаківська І.П., Рогач Л.І.

У судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача своїм процесуальним правом на участь у призначеному судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.08.2009 між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Технічної Безпеки" (виконавець) було укладено договір з надання послуг з спостереження за пожежною автоматикою та технічному обслуговуванню установки пожежної автоматики № ЦСО9-103/04, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуги із спостереження за установками пожежної автоматики, які підключені до обладнання системи пожежного спостереження (далі обладнання), технічному обслуговуванню такого обладнання та установки пожежної автоматики (далі - послуги) на об'єкті замовника, який розташований за адресою: м. Київ, східний тунель станції Київ-Пасажирський, далі - об'єкт.

Згідно з п. 1.2 договору замовник зобов'язується прийняти послуги, що зазначені в п. 1.1 цього договору, та оплатити їх в строки та розмірах, які обумовлені в цьому договорі.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що щомісячна вартість надання послуг, які зазначені в п. 1.1 даного договору становить разом з ПДВ - 1 488,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник щомісячно перераховує на розрахунковий рахунок виконавця, але не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним щомісячну вартість наданих послуг, які зазначені в п. 4.1 даного договору на підставі підписаних обома сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п.п. 4.5, 4.6 договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), який останній зобов'язаний до 10 числа наступного місяця підписати і повернути один примірник підписаного акта виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу робіт та/або послуг, виконаних та/або наданих виконавцем у звітному місяці, замовник має право не підписувати акт та зобов'язаний в той же строк, у письмовій формі, надати виконавцю свої обгрунтовані заперечення. За умови неповернення замовником підписаного акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) чи ненадання обгрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк визначений п. 4.5 даного договору вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем у повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

Відповідно до п. 5.1 договору він набуває чинності з 01.08.2009 і діє до 30.06.2010.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що у випадку якщо жодна з сторін письмово не повідомить іншу про бажання припинити дію даного договору за один календарний місяць до дати його припинення даний договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах, без обмеження кількості разів продовження дії договору.

Згідно з п. 6.2.1 договору у разі порушення строків оплати, які визначені в п. 4.3 даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Господарськими судами встановлено, що на виконання умов вказаного договору ТОВ "Центр Технічної Безпеки" були надані послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками обох сторін: № ТБ-00000003709 від 31.03.2013, № ТБ-00000005512 від 30.04.2013, № ТБ-00000007341 від 31.05.2013, № ТБ-00000009187 від 30.06.2013, № ТБ-00000010978 від 31.07.2013, № ТБ-00000012822 від 31.08.2013, № ТБ-00000014654 від 30.09.2013, № ТБ-00000016505 від 31.10.2013, № ТБ-00000018982 від 30.11.2013, № ТБ-00000020182 від 31.12.2013, № ТБ-00000000088 від 31.01.2014, № 1891 від 28.02.2014, № 3753 від 31.03.2014, № 5575 від 30.04.2014, № 7401 від 31.05.2014, № 9272 від 30.06.2014, № 11127 від 31.07.2014, № 13004 від 31.08.2014, № 14891 від 30.09.2014, № 16780 від 31.10.2014, № 18696 від 30.11.2014, № 20608 від 31.12.2014, № 86 від 31.01.2015, № 2035 від 28.02.2015, № 4004 від 31.03.2015, № 16094 від 30.09.2015, 18061 від 31.10.2015 на загальну суму 40 176,00 грн.

Однак, ДТГО "Південно-Західна залізниця" в порушення взятих на себе договірних зобов'язань не оплатило у визначений договором від 01.08.2009 строк вартість наданих йому послуг, у зв'язку з чим ТОВ "Центр Технічної Безпеки" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ДТГО "Південно-Західна залізниця" про стягнення з останнього 66 596,24 грн, з яких: 40 176,00 грн - основного боргу, 5 549,82 грн - пені, 18 985,39 грн - збитків від зміни індексу інфляції, 1 885,03 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі № 910/32433/15 здійснено заміну відповідача - Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором від 28.01.2016 щодо надання послуг із спостереження за установками пожежної автоматики, які підключені до обладнання системи пожежного спостереження, технічного обслуговування такого обладнання та установки пожежної автоматики, а відповідач, в порушення умов вказаного договору у визначені строки оплату за надані послуги не здійснив, чим прострочив виконання зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками господарських судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтєю 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором від 28.01.2016 - надав відповідачу послуги щодо спостереження за установками пожежної автоматики, які підключені до обладнання системи пожежного спостереження, технічного обслуговування такого обладнання та установки пожежної автоматики, а відповідач, споживши вказані послуги на загальну суму 40 176,00 грн, в порушення умов вказаного договору їх у визначені строки не оплатив.

Таким чином, висновки місцевого та апеляційного господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані йому за договором від 28.01.2016 послуги у зв'язку з простроченням виконання договірного зобов'язання є законними і обгрунтованими.

Враховуючи встановлені господарськими судами попередніх інстанцій обставини про порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заявлених позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Доводи касаційної скарги про те, що на час виникнення спірних правовідносин відповідач підпорядковувався Укрзалізниці та здійснював перерахування коштів виключно у встановленому наказом Укрзалізниці № 069-Ц від 28.02.2012 порядку, тому його вина у розумінні ст. 614 Цивільного кодексу України відсутня, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки за змістом ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Що стосується посилання скаржника на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм ст. 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з відсутністю вини в його діях, то колегія суддів зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності), яка виступає способом захисту майнових прав, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, а відтак не є санкціями і нараховуються незалежно від вини боржника.

Доводи скаржника про те, що господарськими судами попередніх інстанцій не взяли до уваги обставини щодо фінансового становища відповідача та сплату ним в добровільному порядку боргу в розмірі 49 104 грн також за платіжним дорученням від 16.02.2016 № 155 є необгрунтованими, оскільки тяжкий фінансовий чи майновий стан боржника не звільняє його від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України). При цьому, сплату вказаної суми відповідачем було здійснено вже після прийняття рішення місцевим господарським судом.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/32433/15 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" - без задоволення.

В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/32433/15 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/32433/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді І.П. Ходаківська

Л.І. Рогач