Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 року Справа № 912/1424/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. (доповідач у справі)суддів:Кролевець О.А. Прокопанич Г.К. за участю представників: від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)від відповідача:Недбайлюк О.В., Гнатюк К.В. дов. від 31.07.2014 № 2 від третьої особи:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Аграрник-2007"на рішеннягосподарського суду Кіровоградської області від 19.11.2013р.та на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р.у справі№ 912/1424/13 господарського суду Кіровоградської областіза позовомФермерського господарства "Аграрник-2007"доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Агро"третя особа без самостійних вимог на предмет спору Фермерське господарство "Босько А.Б." простягнення 157 566,00 грн.

У відповідності до розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.2014р. № 02-05/317 для розгляду справи № 912/1424/13 сформовано колегію суддів у складі - Попікова О.В., судді Кролевець О.А., Прокопанич Г.К.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Аграрник-2007" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Агро" про стягнення збитків у розмірі 157 566,00 грн., пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо міни земельних ділянок.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2013р. (суддя Тимошевська В.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. (головуючий суддя Березкіна О.В., судді Іванов О.Г., Подобєд І.М.), у задоволенні позову про стягнення збитків відмовлено повністю. При цьому, суд І інстанції на підставі пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визнав недійсним договір міни земельних ділянок від 15.08.2008р., укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Агро" та Фермерським господарством "Аграрник-2007", оскільки договір не відповідає вимогам частині 8 статті 8 Закону України "Про оренду землі". Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитків, суди з огляду на приписи статей 22, 215, 216 Цивільного кодексу України, статей 224, 225 Господарського кодексу України дійшли висновку щодо відсутності повного складу правопорушення.

Не погодившись з рішенням та постановою, позивач у справі - Фермерське господарство "Аграрник-2007" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 8 Закону України "Про оренду землі". Також наголошує на тому, що відповідно до договору оренди землі між позивачем та власником, орендарю надається право обміну, а не суборенди земельних ділянок, і відповідно укладений договір міни є правомірний.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Предмет позову у даній справі становить вимога про стягнення з відповідача збитків, пов'язаних з порушенням договірних зобов'язань щодо міни земельних ділянок. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 224 Господарського кодексу України, частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України, з огляду на ті обставини, що позивач зазнав збитків у розмірі 157 566,00 грн. внаслідок порушення з боку відповідача договірних зобов'язань щодо договору міни земельних ділянок.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між Фермерським господарством "Аграрник-2007" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальність "Вікторія-Агро" укладено договір міни земельних ділянок від 15.08.2008р., згідно якого сторони домовились здійснити між собою обмін земельними ділянками, які знаходяться на території Канізької сільської ради Новомиргородського району. Земельні ділянки, стосовно яких між сторонами здійснено обмін, належать останнім на праві оренди з фізичними особами орендодавцями.

Строк дії зазначеного договору - з моменту його підписання до завершення виробничого циклу (до остаточного збору врожаю).

За приписами частини 8 статті 8 Закону України "Про оренду землі", в редакції на дату укладання договору міни, орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Наведена норма передбачає можливість обміну земельними ділянками між орендарями, однак шляхом укладення договорів суборенди, а не договору міни.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договорів оренди, укладеними між власниками земельних ділянок та Фермерським господарством "Аграрник-2007" також передбачено, що орендарю надається право обміну орендованої земельної ділянки лише за згодою орендодавця. Однак будь-які документи, які підтверджують згоду орендодавців на такий обмін або суборенду в матеріалах справи відсутні.

Під час судового розгляду було встановлено, що сторони здійснили обмін земельними ділянками шляхом укладання договору обміну без письмової згоди орендодавців - фізичних осіб.

Наведені обставини слугували підставою до висновку, що договір міни земельних ділянок від 15.08.2008р., в порушення вимог частини 8 статті 8 Закону України "Про оренду землі", було укладено без згоди фізичних осіб - орендодавців.

За наведених обставин суд першої інстанції на підставі 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України визнав недійсним договір міни земельних ділянок від 15.08.2008р, оскільки останній не відповідає приписам частини 8 статті 8 Закону України "Про оренду землі".

Пункт 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

В пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 Цивільного Кодексу України).

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення 157 566 грн. позивач посилається на те, що збитками є вартість проведених робіт з обробки відповідних земельних ділянок, які Фермерське господарство "Аграрник-2007" повинно сплатити Фермерському господарству "Босько А.Б." згідно договору про надання послуг.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В статті 25 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відшкодування збитків є, зокрема, правовим наслідком порушення зобов'язання, що визначено статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Зважаючи на те, що позивач пов'язує вимогу про стягнення збитків саме з порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо міни земельних ділянок, господарські суди, встановивши відсутність повного складу правопорушення, з яким закон пов'язує відшкодування збитків, дійшли правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Окрім того господарськими судами встановлено, що позивач фактично не виплатив третій особі, з якою був укладений договір про надання послуг з обробки земельних ділянок, вартість цих послуг у сумі 157 566 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача в якості збитків.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Аграрник-2007" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.11.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2014р. у справі № 912/1424/13 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.А. Кролевець

Г.К. Прокопанич