ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 5011-48/2397-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув касаційну скаргу Колективного підприємства "Сезон"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р.та рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. у справі№5011-48/2397-2012 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Київської міської ради, 2. Дарницької районної у місті Києві ради доКолективного підприємства "Сезон"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києваза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", 2. ОСОБА_4пророзірвання договору

Розпорядженням Секретаря третьої судової палати Вищого господарського суду України від 03.03.2014р. №404 у зв'язку з перебуванням судді Запорощенка М.Д. на лікарняному для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Шевчук С.Р., суддів Акулової Н.В., Владимиренко С.В. (доповідач)

За участю прокурора:Баклан Н.Ю., посв. №008813 від 11.10.2012р.;

представників:

- позивача-1: не з'явилися;

- позивача-2: не з'явилися;

- відповідача: Примак Б.М., керівник;

- третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вербовецька Я.І., дов. №03 від 08.01.2014р.;

- третьої особи1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися;

- третьої особи2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Колективного підприємства "Сезон" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого Колективним підприємством "Сезон", що визнаний укладеним між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва та Колективним підприємством "Сезон" рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2009р. у справі №18/2-40/272, та визнання припиненими зобов'язання між відповідачем та Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва щодо купівлі-продажу спірного майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. у справі №5011-48/2397-2012 (суддя Бойко Р.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. (колегія суддів у складі головуючого судді Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Майданевича А.Г.), позовні вимоги заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві ради задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, орендованого Колективним підприємством "Сезон", що визнаний укладеним між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м.Києва та Колективним підприємством "Сезон" рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2009р. у справі №18/2-40/272. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Колективного підприємства "Сезон" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073грн.

Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою з додатковими поясненнями, з проханням скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. у справі №5011-48/2397-2012 і припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Першим заступником прокурора Дарницького району міста Києва подано заперечення на касаційну скаргу з проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскільки судові рішення винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з додатковими поясненнями, заперечення на касаційну скаргу, заслухавши прокурора, присутніх представників учасників судового процесу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 05.03.1997р. між Державним комунальним підприємством по утриманню житлового фонду Дарницького району м. Києва (орендодавець) та КП "Сезон" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №337, за умовами п.1.1 якого орендодавець на підставі рішення Дарницького РВК №119 від 10.04.1995р. передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 336,85кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144-а.

14.06.2007р. Дарницькою районною в місті Києві радою прийнято рішення №15 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м.Києва", яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва, дозволених до приватизації у 2007р., згідно з додатком, відповідно до якого за позицією 29 включено нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144-а, що перебуває в оренді у відповідача шляхом його продажу на аукціоні.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2009р. у справі №18/2-40/272 за позовом КП "Сезон" до Дарницької районної у місті Києві ради та Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва про спонукання укласти договір, позовні вимоги задоволено повністю, зокрема, вирішено вважати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих у місті Києві по вул. Харківське шосе, 144-а (далі - договір) укладеним з дня набрання чинності рішення суду на умовах визначених у поданому позивачем проекті договору, яким передбачено обов'язок відповідача по оплаті об'єкту приватизації. Зазначене рішення не оскаржено, набрало законної сили.

На підставі зазначеного, врахував приписи ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України, ст.649 Цивільного кодексу України, ст.187 Господарського кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з набранням законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2009р. у справі №18/2-40/272 вказаний договір купівлі-продажу є укладеним та таким, що встановлює виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами.

З наданої правової оцінки умовам спірного договору, суди встановили, що продавець продав у власність покупця нежиле приміщення, загальною площею 329,5кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144 (літера А), а покупець купив вказане приміщення і зобов'язується сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Відчужуються нежилі приміщення №№1,1 (групи приміщень №1), з №1 по №11 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень (№6), №1 (групи приміщень №7), №1 (групи приміщень №8), що розташовані за адресою: м.Київ, Харківське шосе, 144, літера А, загальною площею 329,5кв.м. Право власності на приміщення переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. Вказане у цьому договорі приміщення продається за 1139324,66грн. (п.1.1, 1.2, 1.4 договору).

З договірних умов, визначених у п.2.1 договору, суди встановили, що покупець зобов'язаний внести 1139324,66грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу об'єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

За умовами п.3.1, 3.2 договору передача об'єкта приватизації здійснюється продавцем покупцю в 3-х денний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації. Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Невиконання відповідачем умов договору щодо оплати вартості об'єкту приватизації стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом про розірвання договору та припинення зобов'язань сторін за цим договором.

Як встановлено судом першої інстанції з урахуванням вимог ч.4 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем), ч.1, 6 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", умов п.1.2 договору, момент переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації обумовлений сплатою останнім вартості об'єкту приватизації та підписанням між сторонами відповідного акту прийому-передачі, але докази, підтверджуючі вказані обставини, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначене, ненабуття відповідачем у встановленому ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та п.1.2 договору порядку права власності на спірне майно, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на реєстрацію Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" права власності на спірне майно та подальше його відчуження на користь ОСОБА_4, оскільки не свідчать про вибуття спірного майна із комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва, а в подальшому із комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Разом з цим, судом першої інстанції було обґрунтовано зазначено про правомірність визначення в якості позивача за даним позовом Київську міську раду, оскільки несплата відповідачем вартості об'єкту приватизації порушує права Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися майном, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Врахував вищевикладене, приписи ст.ст.525, 526, ч.1 ст.530, ст.610, ч.1 ст.625, ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в ред. у спірний період), ч.5, 8 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в ред. у спірний період), вірно встановив зі здійсненого у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України аналізу матеріалів справи несплату відповідачем у встановлені законодавством та договором строки вартості об'єкту приватизації, суд першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Водночас з урахуванням наявних матеріалів справи та вірно встановлених обставин, керуючись ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України, ст.15, ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ч.2, 3 ст. 20 Господарського кодексу України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, з огляду на викладені у позові прокурора правові підстави, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі з додатковими поясненнями до неї, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що у відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції, та не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Колективного підприємства "Сезон" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. у справі №5011-48/2397-2012 - без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко