Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 916/2679/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Ніка-2" на рішення господарського суду Одеської області від 18 вересня 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року у справі № 916/2679/14 за позовом приватного підприємства "Ніка-2" до Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області, Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення суми, -

Встановив:

У липні 2014 року приватне підприємство "Ніка-2" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області та Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн., посилаючись на норми ст.ст. 1167, 1176 Цивільного кодексу України, протиправну поведінку та перевищення повноважень слідчим - старшим лейтенантом міліції Шаркевичем Я.В. в ході розгляду кримінального провадження, відкритого стосовно дій директора приватного підприємства "Ніка-2" - фізичної особи Сажиної С.М., що призвело до порушення прав позивача та завдало шкоду його діловій репутації.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 вересня 2014 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності ознак складу цивільного правопорушення (протиправність діяння, факт заподіяння моральної шкоди, причинний зв'язок між протиправним діянням і шкодою, вина заподіювання шкоди), тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Необхідними підставами для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди є не лише доведення факту падіння ділової репутації підприємства, а й обов'язкове встановлення факту наявності втрат немайнового характеру внаслідок такого падіння.

Розглядаючи заявлені позивачем вимоги по суті, господарський суд першої інстанції встановив відсутність в матеріалах справи доказів того, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області була заподіяна позивачу моральна шкода та, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи її розмір, а також відсутність доказів того, що діями слідчого у справі за кримінальним провадженням, а також бездіяльністю прокуратури, на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, порушувались права саме приватного підприємства "Ніка-2" (а не права його директора - фізичної особи Сажиної С.М.) та саме ця юридична особа зазнала втрат, оцінених позивачем в розмірі 30000 грн. моральної шкоди, нанесеної діловій репутації останнього.

Керуючись зазначеними положеннями норм чинного процесуального законодавства, зважаючи на норми ст.ст. 23, 1167, 1176 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", місцевий господарський суд, з яким погодився й апеляційний господарський суд, залишаючи оскаржуване судове рішення у справі без змін, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, зазначивши, при цьому, що до другого відповідача у справі - Управління державної казначейської служби України у Білгород-Дністровському районі Одеської області - позивачем будь-яких позовних вимог заявлено не було.

Висновок попередніх судових інстанцій про необхідність відмови в задоволенні позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до аналізу наявних у справі матеріалів, а тому, в силу вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взятими касаційною інстанцією до уваги, а твердження позивача щодо неправильного застосування судами норм ст.ст. 1167, 1176 Цивільного кодексу України ґрунтуються на неправильному розумінні скаржником цих положень чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення та постанову у справі слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну приватного підприємства "Ніка-2" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 18 вересня 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 3 грудня 2014 року у справі № 916/2679/14 - без змін.

Судді М.І. Остапенко

П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко