Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 914/3638/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г.суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач),розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім"на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід18.11.2014та ухвалуГосподарського суду Львівської області від 22.10.2014про повернення зустрічної позовної заявиу справі№914/3638/13Господарського судуЛьвівської областіза позовомДочірнього підприємства "Барва-авто" Товариства з обмеженою відповідальністю "Барва"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім"третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"простягнення збитків,

за участю

- позивача:1) Ракущинець А.А. (довіреність від 22.08.2014р.) 2) Черепаня М.В. (довіреність від 22.04.2013р.)- відповідача:Горійчук В.В. (довіреність від 13.0101.2015р.),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Дочірнє підприємство "Барва-авто" Товариства з обмеженою відповідальністю "Барва" (далі - позивач) просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" (далі - відповідач) 5 000,00 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач продав автомобіль неналежної якості, на який видав гарантію, і який через коротке замикання в самому автомобілі було знищено, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу частину збитків в заявленому в позові розмірі.

Відповідач 22.10.2014 звернувся до Господарського суду Львівської області з зустрічною позовною заявою, в якій просив визнати недійсною адресовану відповідачу заяву позивача про зарахування однорідних вимог від 08.11.2013 на суму 257 413,00 грн., застосувати наслідки недійсності правочину - відновити дебіторську заборгованість позивача на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.10.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Козак І.Б., судді Король М.Р., Синчук М.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Хабіб М.І.), зустрічну позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.2 та п.6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду і ухвалу суду першої інстанції та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що судами було вірно застосовано норми процесуального права, винесено законні ухвалу та постанову і підстави їх скасовувати відсутні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Підставою повернення зустрічної позовної заяви стало те, що в ній не було вказано ідентифікаційні коди учасників спору, їх повного найменування та не додано належних доказів відправки копії зустрічної позовної заяви відповідачу.

Згідно з частиною другою статті 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Відповідно до пунктів 2 і 6 частини першої статті 63 цього кодексу суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а також якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В статті 54 вказаного кодексу передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

Як вбачається з матеріалів справи, в зустрічній позовній заяві було вказано найменування позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" та відповідача за зустрічним позовом - Дочірнього підприємства "Барва-авто" Товариства з обмеженою відповідальністю "Барва", не повно. Найменування юридичної особи включає в себе організаційно-правову форму та власну назву, в зустрічному позові не було вказаного повну форму організаційно-правової форми та ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності, що впливає на точну ідентифікацію сторін спору.

Іншою підставою для повернення зустрічного позову суд першої інстанції вказав те, що до нього не було додано оригінал поштової квитанції.

В статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини першої статті 57 вказаного кодексу визначено, що до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із наявної у справі фотокопії зустрічної позовної заяви вбачається, що до неї було додано опис вкладення до цінного листа, який, як вбачається з викладеного, є належним доказом що підтверджує відправлення відповідачеві копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином у частині надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів висновки судів не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вказаних приписах норм права, однак з урахуванням вищевикладеного, вказана обставина не може бути підставою для скасування судових рішень і передачі зустрічного позову для розгляду по суті.

При цьому, як вірно вказав апеляційний суд, посилання відповідача про те, що позивач фактично отримав його зустрічну позовну заяву, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки місцевий господарський суд при вирішенні питання щодо повернення позовної заяви здійснював юридичну оцінку саме на момент надходження у суд такої заяви і не вбачається що при цьому він мав інші відомості, які б могли вплинути на прийняття рішення щодо прийняття зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-Український автомобільний дім" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 у справі Господарського суду Львівської області №914/3638/13, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

Г.М. Мачульський