Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №910/8923/13
Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №910/8923/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 910/8923/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Владимиренко С.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Райффайзен Банк Аваль"

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 19.04.2016 року

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 30.05.2016 року

за заявою Приватного акціонерного товариства

"Бліц-Інформ"

про відстрочку виконання судового рішення

у справі № 910/8923/13

господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Райффайзен Банк Аваль"

до Приватного акціонерного товариства

"Бліц-Інформ"

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Сандуляк С.А.

відповідача - Паламар Л.В.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2014, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року та Вищого господарського суду України від 17.02.2016, позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом у розмірі 7 094 456,56 грн., заборгованість за відсотками у сумі 924 110,88 грн., пеню за кредитом в розмірі 523 361,55 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів у сумі 155 647,99 грн., судовий збір у розмірі 68 820 грн.

18.12.2015 видано наказ про примусове виконання цього рішення.

29.03.2016 боржник звернувся до суду першої інстанції із заявою про відстрочку виконання рішення строком на три роки, у зв'язку з наявністю обставин, що ускладнюють його виконання та перебування боржника у скрутному фінансово-економічному становищі, різкого тривалого скорочення виробництва на підприємстві, збитковості його діяльності, збільшення кредиторської заборгованості, зменшення попиту на продукцію товариства і обсягів експорту, падіння обсягів реалізації видавничої продукції, збитків від тимчасової окупації територій АР Крим, м. Донецька, м. Луганська, в яких знаходяться філії товариства, негативного впливу зростання тарифів на енергоносії, наявності заборгованості Державного бюджету України з повернення відшкодування податку на додану вартість, тощо.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2016 року (суддя Стасюк С.В.), залишеною без змін постановою Київького апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року (судді: Ропій Л.М., Рябуха В.І., Калатай Н.Ф.), заяву Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" про відстрочку виконання рішення від 13.08.2014 року задоволено частково; відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. у даній справі на два роки. Постанова мотивована тим, що заява про відстрочку виконання рішення суду є обгрунтованою, відповідачем надані достатні докази, які свідчать про наявність обставин, що обумовлюють відстрочку виконання судового рішення.

Не погоджуючись із ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення ст. 121 ГПК України, просить їх скасувати та відмовити боржнику у наданні відстрочки повністю

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Згідно статті 115 цього ж Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В силу статті 121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Зазначеною статтею не обмежено право господарського суду певними обставинами, при наявності яких, суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте, визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, або наявність яких робить його виконання неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Зі змісту заяви про відстрочку виконання судового рішення вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" посилається на знаходження його у тяжкому фінансовому становищі і реальної загрози банкрутства підприємства, викликаної фінансовою кризою у 2008 році та кризою у 2014-2015 роках, що призвело до скорочення обсягів виробництва та падіння обсягів реалізації продукції. Заявник також зазначив, що частина філій знаходиться на окупованих територіях, внаслідок чого вони припинили свою господарську діяльність, і, відповідно, припинилось надходження коштів. Відносно боржника відкрито декілька виконавчих проваджень, в межах яких стягнуто більше 14 млн. грн. і накладено арешт на його кошти та майно. Боржником також наведено показники господарсько-фінансової діяльності протягом останнього періоду діяльності товариства, висновки звіту аудиторської компанії, надано інформацію про заходи, які вживаються для зменшення кредиторської заборгованості, у тому числі копії звітів про фінансові результати (звітів про сукупний дохід) форма 2.

Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, враховуючи існування реальних обставин, які позбавляють боржника можливості на час прийняття рішення погасити суму боргу, обгрунтовано відстрочив виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2014 року на два роки, посилаючись на наявність доказів, що підтверджують скрутне фінансове становище Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", викликане станом економіки як загалом у країні так і, зокрема, у галузі його діяльності, загальним негативним впливом інфляційних процесів, перебуванням частини відокремлених структурних підрозділів та їх майна на тимчасово окупованій території, наявною загрозою банкрутства боржника.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб-стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Враховуючи приписи статті 121 ГПК України, а також наведені у заяві обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду терміном на два роки, оскільки вказані відповідачем обставини є винятковими обставинами в розумінні статті 121 цього ж Кодексу, з якими законодавець пов"язує можливість відстрочки виконання рішення суду.

Доводи касаційної скарги про порушення господарськими судами норм чинного законодавства не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій щодо можливості надання боржнику відстрочки виконання рішення суду строком на два роки.

За таких обставин, ухвала та постанова господарських судів першої й апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому дані судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 року у справі № 910/8923/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіС.В. Владимиренко Н.Г. Дунаєвська