Історія справи
Постанова ВГСУ від 03.03.2014 року у справі №926/1010/13
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року Справа № 926/1010/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Карабаня В.Я.
суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Петренко А.С.
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013р.
у справі № 926/1010/13 Господарського суду Чернівецької області
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 23 984,34 грн. заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 23984,34грн. вартості безпідставно набутого майна - природного газу, спожитого відповідачем у період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.10.2013р. (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013р. (судді: Зварич О.В., Гриців В.М., Хабіб М.І.), у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що реєстр фактично протранспортованих відповідачу обсягів природного газу газовими мережами ПАТ "Чернівцігаз" в серпні 2011 року є належним і допустимим доказом, який підтверджує факт обсягів природного газу, спожитого відповідачем. Крім того, на думку скаржника, довідка ПАТ "Чернівцігаз" від 08.10.2013 р. № 42/354 не містить даних щодо обсягів природного газу спожитих ФОП ОСОБА_2 у серпні 2011р., а свідчить лише про наявність відносин з постачання природного газу між ПАТ "Чернівцігаз" та ФОП ОСОБА_2 на підставі окремого договору №2013/ТП-ПР-7527116 від 15.01.2013р.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідач спірне майно - природний газ за рахунок позивача і чи були для цього підстави.
Як вже зазначалося вище, предметом позову у даній справі є стягнення 23984,34грн. вартості безпідставно набутого майна - природного газу, спожитого відповідачем у період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. На підтвердження набуття відповідачем спірного майна позивачем подано витяг з реєстру фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами Публічного акціонерного товариства "Чернівцігаз" підприємствам, що уклали договори з Чернівецькою філією Дочірньої компанії "Газ України" в серпні 2011 року, відповідно до якого для Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було протранспортовано 5,099 тис.куб.м. природного газу, вартість якого становить 23984,34 грн.
Однак, господарськими судами встановлено, що в період з 09.06.2009р. по 08.01.2013р. ОСОБА_2 не був зареєстрований як підприємець, тобто у спірний період відповідач не міг споживати природний газ як суб'єкт підприємницької діяльності.
Крім того, у спірному періоді - серпні 2011 року між сторонами договір поставки природного газу не укладався та жодні акти прийому-передачі природного газу сторонами не підписувались.
Отже, господарські суди попередніх інстанцій з огляду на встановлені обставини та норми наведеного законодавства дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог, а відтак правомірно відмовили у задоволенні позову.
При цьому господарські суди попередніх інстанцій відхилили як доказ поданий позивачем вищезазначений реєстр.
В силу положень ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому доводи касаційної скарги, які потребують переоцінки доказів або їх додаткового дослідження у справі, до уваги не приймаються.
З огляду на встановлені обставини та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.12.2013р. у справі №926/1010/13 - без змін.
Головуючий - суддя Карабань В.Я.
судді Жаботина Г.В.
Ковтонюк Л.В.