Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року Справа № 910/25233/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М., Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон", м. Київ (далі - ТОВ "Південний регіон"),

на рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014

зі справи № 910/25233/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний", м. Київ (далі - ПАТ "КЗШВ"),

до ТОВ "Південний регіон"

про повернення індивідуально визначеного рухомого майна та

за зустрічним позовом ТОВ "Південний регіон"

до ПАТ "КЗШВ"

про внесення змін до договору суборенди рухомого майна в частині продовження строку його дії.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПАТ "КЗШВ" - Сича Є.О.,

ТОВ "Південний регіон" - Грищенко О.Р.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "КЗШВ "Столичний" звернулося з позовом до господарського суду міста Києва про розірвання укладеного з ТОВ "Південний регіон" договору суборенди рухомого майна від 22.08.2008 № 56 (далі - Договір суборенди) та повернення суборендованого майна у визначені зазначеним договором строки.

18.02.2014 ПАТ "КЗШВ "Столичний" подало заяву "про зміну предмету позову", за змістом якої позивач, посилаючись на припинення Договору суборенди станом на 01.01.2014 у зв'язку з закінченням строку його дії, просить суд зобов'язати ТОВ "Південний регіон" повернути майно (цистерни емальовані в кількості 5 шт. інв. №№ 3740, 3741, 3742, 3743, 3710 балансовою вартістю 21 773 грн., визначеною на підставі експертної оцінки станом на 30.04.2008) у визначені Договором суборенди строки.

ТОВ "Південний регіон" подало зустрічний позов про зобов'язання ПАТ "КЗШВ "Столичний" внести зміни до Договору суборенди, а саме: продовжити строк цього договору до 30.06.2016. Позов мотивовано положенням пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні".

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2014 (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 (колегія суддів у складі: суддя Іоннікова І.А. - головуючий, судді Тищенко О.В., Чорна Л.В.), позов ПАТ "КЗШВ "Столичний" задоволено; ТОВ "Південний регіон" зобов'язано повернути ПАТ "КЗШВ "Столичний" 5 емальованих цистерн інв. №№ 3740, 3741, 3742, 3743, 3710 балансовою вартістю 21 773 грн., які знаходяться в користуванні ТОВ "Південний регіон" за Договором суборенди; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі та додаткових поясненнях ТОВ "Південний регіон" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ "КЗШВ "Столичний", а в частині зустрічного позову - передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник зазначає, що господарські суди порушили положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки прийняли до розгляду заяву ПАТ "КЗШВ "Столичний" від 18.02.2014, якою це товариство змінило предмет та підстави свого позову; місцевий господарський суд в рішенні зі справи самостійно уточнив, яке майно підлягає поверненню, відтак вийшов за межі позовних вимог ПАТ "КЗШВ "Столичний"; господарські суди порушили положення статті 16 ГПК України, оскільки спори про витребування майна з чужого незаконного володіння мають розглядатися за місцезнаходженням майна, яке, на думку скаржника, невідоме та не встановлене, оскільки відповідні цистерни передавалися в оренду для перевезення та зберігання виноматеріалів; суди безпідставно не застосували у спорі зі справи приписи пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні", висновок господарських судів про припинення Договору суборенди з 01.01.2014 не узгоджується з фактичними обставинами справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

У вирішенні спору зі справи попередні судові інстанції виходили з таких фактичних обставин:

- 22.08.2008 за умовами Договору суборенди закрите акціонерне товариство "КЗШВ "Столичний", правонаступником якого є ПАТ "КЗШВ "Столичний", передало ТОВ "Південний регіон" у строкове платне користування окреме індивідуально визначене рухоме майно, яке є державною власністю та знаходиться та балансі ПАТ "КЗШВ "Столичний" - 5 емальованих цистерн інв. №№ 3740, 3741, 3742, 3743, 3710 балансовою вартістю 21 773 грн., визначеною на підставі експертної оцінки станом на 30.04.2008;

- пунктом 10.1. Договору суборенди його строк встановлено з моменту підписання акта приймання - передачі майна і до 22.08.2009;

- за змістом пункту 10.5 Договору суборенди якщо жодна з сторін протягом одного місяця після закінчення строку Договору не звернеться з заявою про припинення даного договору або про внесення до нього змін, він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, але в межах строку договору оренди зазначеного майна, укладеного ПАТ "КЗШВ "Столичний" з Фондом державного майна України;

- у пункті 2.4 Договору суборенди передбачено, що в разі розірвання Договору суборенди, закінчення його строку за відсутності заяв про продовження строку даного договору орендар зобов'язаний повернути орендоване майно протягом п'ятнадцяти; майно вважається повернутим з моменту підписання зазначеного акта;

- 15.08.2013 ПАТ "КЗШВ "Столичний" надіслало ТОВ "Південний регіон" листа вих. №1986 про припинення Договору суборенди відповідно до пункту 10.5 цього правочину;

- 07.09.2013 ТОВ "Південний регіон" у листі за № 219 повідомило контрагента, що з огляду на положення пункту 10.5 Договору суборенди його строк закінчується 31.12.2013, тому підстави для повернення відповідно майна до вказаної дати відсутні;

- 13.09.2013 ПАТ "КЗШВ "Столичний" звернулося до ТОВ "Південний регіон" з вимогою повернути орендоване індивідуально визначене майно протягом тижня (лист вих. № 2187);

- 08.01.2014 ПАТ "КЗШВ "Столичний" надіслало листа вих. № 9 станом на 01.01.2014 про повернення орендованого майна.

До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди (частина четверта статті 22 Закону України "Про оренду державного і комунального майна").

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.12.2009 № 1759-VI) термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" зазначено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною третьою статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" визначено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається; договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди;ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Господарськими судами у справі встановлено, що ПАТ "КЗШВ "Столичний" до закінчення строку Договору суборенди (у серпні та вересні 2013 року), а також у порядку, погодженому сторонами у пункті 10.5 Договору суборенди, повідомило ТОВ "Південний регіон" про припинення цього договору із закінченням строку його дії. Тобто ПАТ "КЗШВ "Столичний" заперечувало проти продовження Договору суборенди на новий строк.

З огляду на викладене господарські суди дійшли висновку, що строк дії Договору суборенди закінчився 01.01.2014, тому ТОВ "Південний регіон" зобов'язане повернути передане в користування за Договором суборенди майно.

Зміни до господарського договору вносяться в порядку встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

До того ж у підпункті 4.4 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено таке: "Оскільки зазначена норма (пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні") надає орендарю право продовжувати орендні відносини на строк до п'яти років, то визначення конкретного строку, на який продовжується строк договору, повинно бути здійснено шляхом внесення змін до договору. У зв'язку з цим орендар має право звернутися з відповідним позовом до суду на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" в будь-який час до припинення дії договору оренди".

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано відмовили в задоволенні зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують. Ці доводи пов'язані з помилковим тлумаченням, зокрема, норм процесуального права.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 зі справи № 910/25233/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" - без задоволення.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" з державного бюджету України зайво сплачений за квитанцією від 09.07.2014 № 1530910003 судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1 705, 20 грн.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій