Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 року Справа № 18/5005/6587/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Мамонтової О.М., Могил С.К.,за участю представників від:позивачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),ВДВСне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),прокуратуриКандзюба Р.В., старший прокурор відділу ГП України,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного територіального управління юстиції у Дніпропетровській областіна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015за заявоюМіського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"на діїдержавного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській областіу справі№18/5005/6587/2011 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовом Прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в особі Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі"доАкціонерного товариства закритого типу страхова компанія "Діско" простягнення 91321 грн,

У зв'язку з перебуванням судді Борденюк Є.М. на лікарняному протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.08.2016 для розгляду касаційної скарги у справі № 15/5005/6587/2011 визначено колегію суддів у складі: Кривда Д.С. - головуючий (доповідач), Мамонтова О.М., Могил С.К.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011 стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія "Діско" на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" 89759,88 грн, пені у розмірі 1561,12 грн; стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія "Діско" в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області 102,00 грн державного мита та 236,00 грн на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

18.07.2011 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011 видано накази.

01.04.2015 до Господарського суду Дніпропетровської області від Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" надійшла скарга на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій позивач просив: визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.03.2015 ВП № 41528788 незаконними; визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.03.2015 №ВП № 41528788 недійсною; зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти наказ Господарського суду Дніпропетровської області №18/5005/6587/2011 від 18.07.2011 до виконання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 (суддя Петрова В.І.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 (судді: Величко Н.Л. - головуючий, Іванов О.Г., Дармін М.О.), скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на дії державної виконавчої служби задоволено; визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.03.2015 ВП №41528788 незаконними; визнано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.03.2015 ВП №41528788 недійсною; зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийняти наказ Господарського суду Дніпропетровської області від №18/5005/6587/2011 від 18.07.2011 до виконання.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема: статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 10.01.2014 постановою Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №41528788 з примусового виконання наказу№18/5005/6587/2011, виданого Господарським судом Дніпропетровської області 18.07.2011.

20.01.2014 Бабушкінськім ВДВС Дніпропетровського МУЮ винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Тоді ж, 20.01.2014, постановою Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ виконавче провадження №5-107/14 (ВП №41528788) приєднано до зведеного виконавчого провадження №5-219/13 (ВП №40116292) від 15.11.2013.

17.04.2014 постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято до виконання виконавче провадження №41528788 з примусового виконання наказу за №18/5005/6587/2011 від 18.07.2011. Постановою встановлено, що на виконання постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 04.04.2014 з Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області передано зведене виконавче провадження відносно боржника - Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія "ДІСКО" для подальшого виконання.

Також 17.04.2014 постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області приєднано виконавче провадження №41528788 з примусового виконання наказу за №18/5005/6587/2011 від 18.07.2011 до зведеного виконавчого провадження №46225528, яке веде Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Листом від 13.02.2015 відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області запропонував стягувачу до 23.02.2015 в порядку статті 42 Закону України "Про виконавче провадження" внести на депозитний рахунок певну грошову суму, для здійснення авансування необхідних витрат на проведення біржових торгів з реалізації цінних паперів, на які звернено стягнення, у зв'язку з тим. що при укладені договору з фондовою біржею за умовою необхідно сплачувати біржовий збір. Крім того, стягувача попереджено про те, що якщо останній перешкоджатиме провадженню виконавчих дій, не здійснюватиме авансування витрат на проведення виконавчих дій, виконавчий документ на підставі пункту 4 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" буде повернуто стягувачу без виконання.

11.03.2015 постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виведено виконавче провадження №41528788 з примусового виконання наказу за №18/5005/6587/2011 від 18.07.2011 із зведеного виконавчого провадження №46225528, яке веде Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, оскільки стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій.

Тоді ж, 11.03.2015, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Макарової Юлії Валентинівни виконавчий документ за №18/5005/6587/2011 від 18.07.2011 повернуто стягувачу на підставі пункту 4 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій.

Звертаючись до місцевого господарського суду зі скаргою на дії відділу ДВС, Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" просило визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.03.2015 ВП № 41528788 незаконними, а саму постанову - недійсною. Скарга обґрунтована тим, що авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій щодо виконання конкретного судового рішення не передбачено Законом України "Про виконавче провадження" в якості обов'язку стягувача.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Відповідно до статті 41 цього ж Закону кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

Що стосується авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, то стаття 42 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

Пунктом 4 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. При цьому, в Законі відсутнє посилання на обов'язковість внесення авансового платежу при здійсненні примусового виконання рішення суду, яким зобов'язано боржника вчинити певні дії.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що авансування виконавчих дій є правом, а не обов'язком стягувача.

Як було зазначено вище, відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області листом від 13.02.2015 запропонував стягувачу внести певну грошову суму, для здійснення авансування необхідних витрат на проведення біржових торгів, не визначаючи при цьому конкретного розміру авансування, з урахуванням того, що реалізація цінних паперів повинна була провадитись в рамках зведеного виконавчого провадження.

Відсутність авансового внеску може бути підставою для повернення виконавчого документа стягувачу лише за відповідних обставин. Такі обставини в оскаржуваній постанові ВДВС відсутні, як і відсутні в матеріалах справи докази, з яких би вбачалося, що нездійснення авансування витрат стягувачем у рамках зведеного виконавчого провадження певним чином перешкоджатиме проведенню біржових торгів.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 у справі №18/5005/6587/2011 залишити без змін.

Головуючий Д.Кривда

Судді О. Мамонтова

С. Могил