Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року м. Київ К/800/26290/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.при секретарі -Гуловій О.І.за участю представника:ГПУ - Чубенко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргоюЯгодинської митниці напостанову Львівського апеляційного адміністративного суду 11.04.2013р.у справі№ 2а/0370/3797/11за позовомПриватного акціонерного товариства "Волинська фондова компанія"до1. Ягодинської митниці, 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській областіза участюПрокуратури Волинської областіпроскасування рішень та стягнення надмірно сплачених коштів

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Волинська фондова компанія" звернулось з позовом про скасування рішення Ягодинської митниці № КТ-205-0221-11 від 21 червня 2011 року про визначення коду товару та повернення надмірно сплачених коштів в сумі 18 221,73 грн., з них: 15 184,78 грн. ввізного мита та 3 036,95 грн. податку на додану вартість (ПДВ).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо самостійного визначення коду та митної вартості товару.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 11.04.2013р. постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. скасовано. Прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ягодинської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару №КТ-205-0221-11 від 21 червня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» надмірно сплачені 15184,78 гривні ввізного мита та 3036,95 гривень податку на додану вартість.

На постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013р. надійшла касаційна скарга Ягодинської митниці, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.04.2010р. Товариством було укладено контракт №28 з Компанією AGROMET PILMET Sp.z o.o. (Республіка Польща) про купівлю с/г техніки та запасних частин власного виробництва.

Згідно із специфікацією №53 від 08.06.2011р. сторони визначили предмет поставки, а саме розкидач органічних добрив Appollo 8 №61 з адаптером горизонтальним і дисковим та карданним валом (в розібраному вигляді для зручності транспортування).

У червні 2011 року на митну територію України від експортера - Компанії AGROMET PILMET Sp.z o.o. (Республіка Польща) на користь одержувача - ПАТ "Волинська фондова компанія" поставлено товар, який позивач задекларував за кодом 8432409000 без сплати ввізного мита у вантажній митній декларації №205070001/2011/11250 від 21.06.2011р. як розкидач (твердих) мінеральних добрив польовий, причіпний, несамохідний; призначений для обробки ґрунту у сільському господарстві; приводиться в дію від центрального приводу трактора; новий 2011 року випуску. В розібраному вигляді для зручності транспортування. Розкидач органічних добрив Appollo 8 - 1 шт. в комплекті з адаптером горизонтальним і дисковим та карданним валом. Заводський № 61. Об'єм гною 10м.куб. Вантажопідйомність на дорозі 7 тонн; загальна ширина/висота 2,55/2,75 м; необхідна потужність трактора 80 кінських сил. Торговельна марка AGROMET PILMET. Виробник: Компанія AGROMET PILMET Sp. z o.o. (Республіка Польща). Місць:1, без упаковки.

При митному оформленні вантажу виникли сумніви щодо відповідності заявленого коду товару 8432409000, тому сектор митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» направив запит щодо кодування та класифікації товарів №75/11 у Відділ контролю митної вартості та класифікації товарів (ВКМВтаКТ).

За результатами класифікаційної роботи ВКМВтаКТ після вивчення товаросупровідних та комерційних документів на вантаж, було прийнято рішення про визначення коду товару №КТ-205-0221-11 від 21.06.2011р., класифіковано товар за кодом згідно з УКТЗЕД 8716200000 та встановлено, що позивачем ввезено товар: розкидач органічних добрив, саморозвантажувальний, польовий, причіпний, несамохідний. Призначений для розкидання органічних добрив на полях у сільському господарстві.

21.06.2011р. митним органом було видано Товариством картку відмови в прийнятті митної декларації №205070001/2011/11250 за №205070001, у зв'язку з чим позивачем було здійснене митне оформлення товару за кодом 87162000, який встановлений рішенням Ягодинської митниці №КТ-205-0221-11 від 21.06.2011р., у зв'язку із чим сплачено ввізне мито (10%) в сумі 15 184,78 грн. та податок на додану вартість (20%) в сумі 33 406,51 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо правильності визначення коду товару за УКТЗЕД, заявленого до митного оформлення.

Згідно ст. 81 Митного кодексу України від 17.11.2002р. (далі - МК України) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно ст. 88 цього Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'являти товари і транспорті засоби для митною контролю і митного оформлення: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Статтею 86 Митного кодексу України визначено порядок прийняття митної декларації, а саме; митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Водночас, рішення митних органів про визначення коду імпортованого товару і відмову в його пропуску на митну територію України за кодом, який зазначено, зокрема імпортером, породжує для останнього певні правові наслідки та є обов'язковим. Однак така обов'язковість не є перешкодою для оскарження такого рішення митних органів до адміністративного суду.

У пункті 10 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235 (далі - Порядок № 667), встановлено, що рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці (відділом контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Преамбулою Закону України від 5 квітня 2001 року № 2371-III "Про Митний тариф України" встановлено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Класифікація товарів і транспортних засобів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до пункту 3 цього Порядку УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, а відповідно до пункту 4 цього ж Порядку - Держмитслужба, зокрема, приймає рішення про деталізацію товарів в УКТЗЕД на національному рівні.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції згідно з поясненнями до УКТЗЕД (том 3 розділ XVI) до товарної позиції 8432 включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для виконання, зокрема розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту.

Машини, включені до цієї товарної позиції, можуть буксируватися тваринною тягою чи транспортним засобом (наприклад, трактором) або можуть монтуватися на будь-якому транспортному засобі (наприклад, на тракторі або на шасі з кінною тягою). (У цьому контексті вираз «трактор» стосується і до трактора, керованого водієм, що йде поруч).

До численних машин цієї товарної позиції відносяться, зокрема розкидачі органічних та мінеральних добрив (мінеральних речовин, компосту і т.п.), іноді змонтовані на колесах, зазвичай містять ємності, обладнані розподільним механізмом, наприклад, зсувними донними пластинами, шнековим живильником, безперервними ланцюгами або відцентровими дисками; портативні механічні апарати, застосовувані з такими ж цілями, також включаються до цієї товарної позиції.

Причепи з рухомим днищем і пристроєм, що подрібнює та розкидає, які дозволяють їм у процесі розвантаження працювати як розкидачі твердих і рідиноподібних добрив, з ємністю на колесах, зазвичай обладнану пластинами, що розкидають, або жолобами (лопатами), включаються до товарної позиції 8716.

До товарної позиції 8716 (а також 8716200000), згідно пояснень до УКТЗЕД (том 4 розділ XVII), включаються причепи та напівпричепи з самозавантаженням або саморозвантаженням, для використання у сільському господарстві. Ця товарна позиція поширюється на групу несамохідних транспортних засобів (без механічного приводу) (крім згаданих у попередніх товарних позиціях), що мають одне колесо чи більше і які призначені для перевезення вантажів або людей. До цієї товарної позиції включаються, зокрема саморозвантажні причепи для перевезення різних вантажів (фуражу, гною і т.п.) з рухомою підлогою для розвантаження; такі транспортні засоби можна укомплектовувати різними пристроями (пристроєм для подрібнювання гнойової маси, для січення фуражу і т.п.) для того, щоб пристосувати їх для використання як розкидач гною, фуражного кузову чи причепу для перевезення коренеплодів.

У зв'язку з наведеним суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що віднесення розкидача органічних добрив Apollo 8 №61 до товарної позиції УКТЗЕД 8716 є необґрунтованим, оскільки такий повністю відповідає класифікації визначеній в товарній позиції УКТЗЕД 8432, та не містить зокрема рухомого днища, на яке покликається відповідач, так як кузов цього розкидача виготовлений цільним, бічні борти та передня стінка жорстко з'єднані із дном кузова за допомогою зварювання, тобто підлога (днище) кузова є нерухомою.

Наявність у розкидача органічних добрив Apollo 8 № 61 підлогового транспортера який складається із двох багатоланкових ланцюгів, що з'єднані між собою попарно за допомогою 32 скребкових планок, теж знаходить своє відображення в поясненнях до УКТЗЕД в товарній позиції 8432, оскільки в такій зазначено: «зазвичай містять ємності, обладнані розподільним механізмом, наприклад, зсувними донними пластинами, шнековим живильником, безперервними ланцюгами або відцентровими дисками».

Крім цього, вказане підтверджується і судовою автотоварознавчою експертизою, яка була проведена судом першої інстанції та безпідставно в цілому не була ним взята до уваги. Згідно висновку №1324/12-54 від 28.08.2012р. по розкидачу органічних добрив Apollo 8 №61 встановлено його основні технічні та експлуатаційні характеристики, призначення та відповідність товарній групі 84.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, про визнання нечинним рішення про визначення коду товару відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Ягодинської митниці № КТ-205-0221-11 від 21 червня 2011 року.

Водночас, колегія суддів не погоджується з судом апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області в користь Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» надмірно сплачені 15184,78 гривні ввізного мита та 3036,95 гривень податку на додану вартість, враховуючи наступне.

Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ

Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014року (справа № 21-29а14) та у постановах від 12 листопада 2014 року.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судове рішення суду апеляційної інстанції в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Ягодинської митниці задовольнити частково.

Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду 11.04.2013р. в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь Приватного акціонерного товариства «Волинська фондова компанія» надмірно сплачених 15 184,78 грн. ввізного мита та 3 036,95 грн. податку на додану вартість.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду 11.04.2013р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: