Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2015 р. м. Київ К/800/16505/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого - судді Васильченко Н.В.

суддів: Горбатюка С.А., Калашнікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою приватного підприємства "Елін-2007" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року у справі №804/3202/13-а за позовом приватного підприємства "Елін-2007" до Дніпропетровської митниці про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та стягнення сум надмірно сплаченого мита, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року приватне підприємство "Елін-2007" звернулося в суд з позовом до Дніпропетровської митниці, в якому просило: скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2012/01798 від 29.12.2012 р.; зобов'язати Дніпропетровську митницю відновити режим вільної торгівлі до товарів, зазначених у МД №110010000/2012/01798 від 29.12.2012 р.; стягнути з державного бюджету України суму надмірно сплачених обов'язкових платежів за митне оформлення товарів в розмірі 22263,85 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про неправомірність дій митного органу щодо винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки вважає, що в даній вантажній митний декларації ним зазначена преференція, яка застосовується відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю та надані усі необхідні документи та відомості про товари, в тому числі документи, що підтверджують походження товару з Республіки Казахстан.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями приватне підприємство "Елін-2007" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу Дніпропетровська митниця ДФС просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Ізоліт" (Республіка Казахстан) був укладений договір №533 від 13 грудня 2010 року про виготовлення та поставку електроізоляційних матеріалів.

Позивач 12 квітня 2012 року надав до Дніпропетровської митниці ВМД № 110010000/2012/002916 для митного оформлення товарів ввезених на митну територію України за зазначеним договором. В даній ВМД позивачем було зазначено преференцію, яка застосовується відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю та наданий, зокрема, сертифікат про походження товару за формою СТ-1 KZ UA 2 15 00645 від 27.03.12 року та акт експертизи №115 від 26.03.2012 року про походження товару, який експортується з Республіки Казахстан.

До митного оформлення за цією декларацією був заявлений наступний товар: товар №1 - пластини, листи, стрічки з агломерованої слюди: міканіт формовочний ФФКА завтовшки 0,3 мм-320,0 кг, міканіт формовочний ФМГА завтовшки 0,3 мм.-280 кг, слюда 88,7% - 91,4%, ГОСТ 6122-75; товар №2 - текстильні матеріали, просочені або покриті іншим способом; - лакотканина ЛКМ-105 т. 0,15 мм - 48,60 кг.(300м2). Відповідає ТУ 16-90 И 37.0012.002 ТУ; товар №3 - тканини інші просочені: - склолакотканина: ЛСМ-105/120 т. 0,15 мм - 500 м2 - 105,2 кг, ЛСК 155/180 т. 0,15 мм - 500 м2 - 113,0 кг.

Митне оформлення за даною декларацією здійснене не було, а підприємство отримало відмову в такому оформленні 19.01.2013 року.

Позивач подав до Дніпропетровської митниці заяву про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг за тимчасовою декларацією, у зв'язку зі спірністю питання щодо класифікації товарів.

Відповідачем 18.04.2012 року була оформлена тимчасова вантажна митна декларація №110010000/2012/003077.

За результатами перевірки відомостей наданих позивачем, відповідачем прийняте рішення про визначення країни походження товару від 18.04.2012 року №110010000/2012/0039/1, за яким до означених товарів не може бути застосований преференційний режим, передбачений умовами угоди про вільну торгівлю.

Відповідачем 18.04.2012 року була прийнята картка відмови №110010000/2/00655 в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

За тимчасовою митною декларацією №110010000/2012/003285 24.04.2012 року товар був випущений у вільний обіг без застосування преференційного режиму.

За результатами опрацювання запиту по класифікації зазначеного товару відділом митних платежів Дніпропетровської митниці 21.05.2012 року було прийняте рішення про визначення коду товару №КТ-110-0930-2012, відповідно якого був змінений опис товару №1, опис та коди згідно УКТЗЕД товарів №2, №3.

Позивачем 23.05.2012 року була подана до митного оформлення ВМД №110010000/2012/004053 без застосування преференційного режиму.

Відповідачем за означеною ВМД 26.12.2012 року винесена картка відмови №110010000/2012/01788.

Позивач 29.12.2012 року, з урахуванням рішення про визначення коду товару, подав до митного органу декларацію №110010000/2012/010922 із застосуванням преференційного режиму.

Відповідачем 29.12.2012 року прийнята картка відмови №110010000/2012/01798, яка обґрунтована тим, що преференційний режим, передбачений умовами угоди про вільну торгівлю, не може бути застосований у зв'язку з тим, що не підтверджується критерій достатньої обробки (переробки) товарів та кумуляції у частині використання іноземної сировини, передбачених угодою про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.09.2011 року. У гр. 8 СТ-1 поз.8 допущена технічна помилка у описі товару та не підтверджена належним чином. Актом експертизи ТПП №115 від 26.03.2012 року не підтверджено критерій кумуляції склолакотканини.

Суди першої і апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що до товару, який зазначений у вантажній митний декларації не може бути застосована преференція, передбачена Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про вільну торгівлю, оскільки надані позивачем документи та відомості про товари не підтверджують критерій достатньої обробки товарів та кумуляції у частині використання іноземної сировини.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2012/01798 від 29.12.2012 р.

Спірні правовідносини регулюються митним кодексом України від 13.03.2012 р. №4495-VI(далі - МК України). Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, затвердженими Рішенням Ради Глав Урядів Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, ратифікованими Законом України від 06.07.2011 р. № 3592-VI (далі - Правила), Угодою про створення зони вільної торгівлі(ратифікованою Законом України від 06.10.1999 року №1125-ХІV).

Відповідно п.2.1 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих правил.

Відповідно вимог ст.276 МК України, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно пункту 5.1 Правил, товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами.

Статтею 282 МК України передбачена обов'язкова подача сертифікату про походження товарів в разі ввезення товару на митну територію України, зокрема, якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.

Відповідно п.7.4 Правил, встановлюються вимоги до заповнення сертифікату форми СТ-1. Якщо в сертифікаті заявлено товари, що класифікуються в різних товарних позиціях за ТН ЗЕД та мають різні критерії походження, то в графі 9 зазначаються критерії походження диференційовано для всіх заявлених товарів.

Підставою винесення спірного рішення стало те, що преференційний режим, передбачений умовами угоди про вільну торгівлю, не може бути застосований у зв'язку з тим, що: для підтвердження країни походження товарів не наданий оригінал сертифікату походження СТ-1; не підтверджується критерій достатньої обробки (переробки) товарів та кумуляції у частині використання іноземної сировини, передбачених угодою про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.09.2011 року; у гр. 8 СТ-1 поз.8 допущена технічна помилка у описі товару та не підтверджена належним чином; Актом експертизи ТПП №115 від 26.03.2012 року не підтверджено критерій кумуляції склолакотканини. Інших підстав прийняття спірного рішення відповідачем вказано не було.

Разом із тим, судами було встановлено, що для підтвердження країни походження товарів позивачем був наданий оригінал сертифікату СТ-1 № KZ UA 21500645, в графі 9 якого зазначено: Д6814 щодо товарів: міканіт формований ФФКА, міканіт формовочний ФМГА т. 0,3 мм, слюдопласт композиційний ГИК-Т-ЛСК-Пл(в)т. 0,43 мм-1000,0 кг; слюдопласт композиційний ГИК-Т-ЛСК-Пл(в)т. 025 мм; скло міканіт гнучкий ГФК-ТТ т.0,2 мм; скло міканіт гнучкий ГФК-ТТ т.0,3 мм; склослюдана стрічка ЛСЕП-934-ТПл т.0,1*20мм; склослюдана стрічка ЛСЕП-934-ТПо т.0,13*20мм; склослюдана стрічка ЛСК-110-ТПл т. 0,13*20 мм; склослюдана стрічка ЛСУ Т.0,13*20 ММ-400,0 КГ; склослюдана стрічка ЛСК-СС т.0,15*20мм-300,0 кг. Д5907 щодо товарів: лакотканьЛМК-105 т.0,15 мм. К щодо товарів: склолакотканина ЛСМ-105/120 т. 0,15 мм-500м2, склолакотканина ЛСК 155/180 т.0,15 мм.

Сертифікатом Республіки Казахстан про походження товару за формою СТ-1 KZ UA 2 15 00645 від 27.03.2012 р. посвідчено, що всі товари заявлені у поданій до митного органу декларації №110010000/2012/010922 від 29.12.2012 року були цілком вироблені чи піддані достатній обробці (переробці) в Республіці Казахстан.

Пунктом 2.4 Правил, встановлено, що у разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав-учасниць Угоди, країна походження визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару, де критерій достатньої обробки (переробки) - один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, вважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці) достатній для надання товарові його характерних властивостей.

При цьому, критерій достатньої обробки (переробки) може виражатись виконанням таких умов: а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки); б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар вважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце; в) правило адвалерної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків. Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких, товар вважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце.

Зважаючи на наведене, суди дійшли помилкового висновку про не підтвердження поданими позивачем документами критерія достатньої обробки (переробки) товарів та кумуляції у частині використання іноземної сировини, оскільки вказана обставина підтверджена сертифікатом форми СТ-1 №KZ UA 2 15 00645 від 27.03.2012 р. та висновком експертизи ТПП №115 від 26.03.2012 року, предметом дослідження якої були, як всі необхідні супровідні документи на заявлений до митного оформлення товар, в тому числі Сертифікат про походження товару №2102 З093746 від 13.12.11 (склотканина) Вітебськ відділення БелТПП, так і технологічні процеси його виготовлення.

З наведеного вбачається, що позивачем під час митного оформлення товару при поданні до митного органу декларації №110010000/2012/010922 від 29.12.2012 року були надані усі необхідні документи та відомості про товари, що підтверджують походження (достатню обробку) товару з Республіки Казахстан, що дає позивачу право застосування преференційного режиму, передбаченого умовами угоди про вільну торгівлю. Натомість, у митного органу не було законних підстав для винесення спірного рішення, при цьому висновки судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2012/01798 від 29.12.2012 р. не відповідають обставинам встановленим під час розгляду справи.

Щодо стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість та митних платежів колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій прийшли до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки вказані позовні вимоги заявлені передчасно.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Щодо надання Висновку про повернення, то він регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007р. за №1095/14362. (далі Порядок №611/147). Згідно п.7 наведеного Порядку відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Виходячи з наведеного нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем не дотриманий, що не дає можливості стягнути спірні митні платежі.

Відповідно до п. 17.1.10 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з приписами п. 43.1. статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України 2012 року повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.

За вимогами ч.1 ст.301 МК України 2012 р. повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.

Виходячи зі змісту наведених законодавчих норм встановлений відповідний порядок стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, позивачем не дотриманий Порядок стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Щодо зобов'язання Дніпропетровської митниці відновити режим вільної торгівлі до товарів, зазначених у МД №110010000/2012/01798 від 29.12.2012 р. слід зазначити, що предметом розгляду даної справи не є рішення митного органу про встановлення країни походження товару, таким чином колегія суддів вважає достатнім для відновлення порушених прав позивача задоволення позовних вимог в частині скасування спірного рішення.

Враховуючи все викладене вище, колегія суддів дійшла думки, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2012/01798 від 29.12.2012 р., порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Згідно з ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу приватного підприємства "Елін-2007" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 3 березня 2015 року у справі №804/3202/13-а скасувати, ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги приватного підприємства "Елін-2007" задовольнити частково.

Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2012/01798 від 29.12.2012 р. скасувати.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: