Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року місто Київ К/9991/71879/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Горбатюка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про скасування рішень,

в с т а н о в и л а:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Суми про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 30.09.2011 №2536 у розмірі 170,00 грн.; визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій за донарахуваня органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 30.09.2011 у розмірі 13 139,03 грн.; визнання протиправним та скасування розпорядження щодо усунення виявлених в ходів документальної перевірки порушень від 30.09.2011 №14; визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 30.09.2011 №125/1 про сплату недоїмки в сумі 3889,33 грн.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваних рішень, розпорядження та вимоги про сплату боргу як таких, що прийнято на підставі хибних висновків щодо необхідності сплати позивачем як особою, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, страхових внесків до органів Пенсійного фонду, а також як таких, що прийнято після втрати чинності статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми від 30.09.2011 №2536 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми від 30.09.2011 №2537 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 13 139,03 грн.; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Суми із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення від 26.09.2011 №575 Управлінням Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми, правонаступником якого є Управління Пенсійного фонду України в м. Суми, проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2004 по 01.09.2011, за результатами якої складений акт від 30.09.2011 №249.

Перевіркою встановлено факт необчислення належних до сплати страхових внесків у 2005-2006 роках, в результаті чого органом Пенсійного фонду України донараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне старування у розмірі 3889,33 грн.

Перевіркою правильності та достовірності формування та подання відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) за страхових осіб встановлено факт неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в 2005-2006 роках.

30.09.2011 відносно позивача відповідачем винесено вимогу про сплату боргу №Ф125/1 щодо сплати недоїмки у сумі 3889,33 грн.

Розпорядженням від 30.09.2011 №14 позивачу запропоновано усунути виявлені ході документальної перевірки порушення.

Крім того, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 30.09.2011 №2536, яким до позивача застосовано фінансові санкцій на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в сумі 170,00 грн., а також рішення від 30.09.2011 №2537 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 13139,03 грн.

Визнаючи протиправними та скасовуючи рішення органу Пенсійного фонду України від 30.09.2011 №2536 та від 30.09.2011 №2537, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з їх протиправності як таких, що прийнято відповідачем за відсутності повноважень на застосування фінансових санкцій на підставі статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після 01.01.2011 у зв'язку із втратою чинності зазначених положень.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, частково не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено застосування виконавчими органами Пенсійного фонду України до страховиків за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду України фінансових санкцій, а саме накладення штрафу у встановленому розмірі.

Пунктом 4 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 1 січня 2011 року, встановлено, що до страхувальників застосовуються фінансові санкції за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Із набранням чинності з 1 січня 2011 року Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" наведені вище норми матеріального права були виключені.

У той же час згідно з абзацом п'ятим пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом шостим цього ж пункту встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наведене правило щодо збереження порядку стягнення та контрольних функцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачених законодавством, чинним до 1 січня 2011 року, поширюється на заборгованість зі сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій.

Таким чином, хибними є висновки судів щодо протиправності рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Суми від 30.09.2011 №2537 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 13139,03 грн.

Разом з цим, питання відповідальності страховиків, не пов'язані із такою заборгованістю, знаходяться поза межами регулювання, зокрема, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та абзаців п'ятого, шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Отже, нарахування після 1 січня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, граничний строк подання якої настав до цієї дати, є протиправним.

За вказаних обставин, позиція судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення органу Пенсійного фонду України від 30.09.2011 №2536, яким до позивача застосовано фінансові санкцій на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " в сумі 170,00 грн., є обґрунтованою.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 листопада 2012 року ( справа №21-367а12) та від 04 червня 2013 року (справа №21-170а13).

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення відповідача від 30.09.2011 №2537 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 13139,03 грн., а також виходячи із меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми від 30.09.2011 №2537 із постановленням у вказаній частині нового рішення, про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Суми задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року змінити, скасувавши в частині задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми від 30.09.2011 №2537 про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 13 139,03 грн..

У вказаній частині у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах - відмовити.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: