Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2017 р. м. Київ К/800/16628/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

секретаря судового засідання Музички Н.В.,

за участю:

представника Генеральної прокуратури України - Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Креатех-Захід» (далі - ПП «Креатех-Захід») до Управління Укртрансінспекції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу,

за касаційною скаргою заступника прокурора Львівської області в інтересах Міністерства інфраструктури України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ПП «Креатех-Захід» звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Львівській області, в якому просив: визнати незаконною та скасувати постанову начальника Управління Укратрансінспекції у Львівській області від 22 липня 2014 року №012445 про накладення штрафу в розмірі 1700 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника Управління Укртрансінспекції у Львівській області від 22 липня 2014 року №012445 про накладення штрафу у розмірі 1700 грн.

У касаційній скарзі заступник прокурора Львівської області в інтересах Міністерства інфраструктури України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що автомобілем марки Меrcedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТзОВ «Креатех-Захід» здійснювались перевезення вантажу в межах України на підставі договору перевезення від 1 квітня 2014 року №64/0414, укладеного з ТОВ «Торгово-виробнича компанія Баско» та ПП «Креатех- Захід».

Державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у Київській області проведено перевірку транспортного засобу марки Меrcedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТзОВ «Креатех-Захід», за кермом якого відповідно до посвідчення водія перебував ОСОБА_3 За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 5 червня 2014 року №040983, в якому вказано, що під час перевірки позивачем не оформлено протокол про перевірку та адаптацію тахографа, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

22 липня 2014 року начальником Управління Укртрансінспекції у Львівській області Небесним С.І. винесено постанову №012445 про застосування до ТзОВ «Креатех-Захід» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких встановлений статтями 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постанова про застосування фінансових санкцій винесена відповідачем з порушенням норм матеріального права, оскільки жодним нормативним документом про автомобільний транспорт не передбачено обов'язку покладеного на перевізника щодо наявності при собі документів, які підтверджували повіреність тахографа.Також, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач, транспортний засіб якого обладнаний діючим тахографом, додатково повинен був мати при собі та вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Проте, з вказаним висновком судів першої та апеляційної інстанцій суд касаційної інстанції не може погодитись з наступних підстав.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобіьний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, однією з підстав відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких встановлений статтями 39, 48 вказаного Закону.

За правилами абзаців другого, третього та десятого пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок) під час проведення рейдової перевірки Укртрансінспекція перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону №2344-ІІІ; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що під час проведення комплексної перевірки суб'єкта господарювання перевіряється виключно: наявність: - визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності; договорів на охорону автобусів під час відстою в кінцевих пунктах міжміських і міжнародних маршрутів, забезпечення водіїв місцем для відпочинку; - матеріально-технічної бази для здійснення технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, контролю за їх технічним станом, проведення щозмінного медичного огляду водіїв. У разі відсутності власної бази та спеціалістів перевіряється наявність договорів на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та на проведення щозмінного медичного огляду водіїв; - тахографів - контрольних пристроїв для показу чи реєстрації в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух транспортних засобів та періоди роботи водіїв, ведення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення; - документації на автостанціях і автовокзалах про присвоєння їм відповідної класності, затвердженої Державтоінспекцією схеми руху транспорту та пішоходів на їх територіях, засобів візуального і гучномовного інформування пасажирів.

Відповідно до пункту 6.1 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, затвердженого наказом Міністерства транспорта та зв'язку від 7 червня 2010 року №340 (далі - Положення №340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно з пунктом 6.3 Положення до набрання чинності пунктом 6.1 цього розділу водій, який керує ТЗ, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Крім того, відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв'язку від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція) водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Отже, враховуючи наявність у відповідача підстав для здійснення перевірки у водія документів та наявності в діях останнього факту вчинення правопорушення через здійснення вантажних перевезнь без протоколу перевірки та адаптації тахографа, відповідачем правомірно застосовано до позивача стягнення у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення позову.

У зв'язку з наведеним, рішення судів слід скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області в інтересах Міністерства інфраструктури України задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Приватного підприємства «Креатех-Захід» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді

О.П.Стародуб

І.В. Штульман