Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2017 р. м. Київ К/800/39303/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ФО-П ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог - а.с. 101-104) про визнання дій щодо відмови в погодженні паспортів автобусних маршрутів регулярних пасажирських перевезень «Роздольне АС - Ялта АВ», «Сімферополь АС 2 - Чорноморський АС» протиправними та зобов'язання відповідача погодити паспорт автобусного маршруту регулярних пасажирських перевезень «Сімферополь АС 2 - Чорноморський АС».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012р., яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача, викладену в листі від 06.06.2012р., щодо узгодження автобусних маршрутів регулярних пасажирських перевезень «Роздольне АС - Ялта АВ», «Сімферополь АС 2 - Чорноморський АС». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 3.3. Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010р. №278 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після розроблення паспорту маршруту регулярних перевезень надається на погодження до відповідних органів Державтоінспекції МВС України і після отримання погодження - до відповідного організатора перевезень.

Згідно пункту 3.4. Порядку органи Державтоінспекції розглядають протягом 30 днів та в цей самий строк погоджують паспорти маршрутів (в частині схеми автобусного маршруту та характеристики маршруту) за умови дотримання вимог безпеки перевезень або надають обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні.

Підставами для відмови в погодженні паспорта є фактори, які не забезпечують належного рівня безпеки перевезень, а саме: невідповідність стану проїжджої частини вимогам безпеки перевезень; відсутність дозволу начальника залізниці або власника переїзду за умови обладнання переїзду переїзною сигналізацією з автоматичними шлагбаумами, що перекривають проїзну частину дороги на всю ширину в обох напрямках руху, та висновку комісії відповідно до пункту 2.23 Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.01.2007р. № 54 (у разі розроблення паспорта нового автобусного маршруту, проходження якого передбачається через залізничний переїзд, на якому не відкрито автобусний рух); невідповідність швидкісних режимів руху, закладених у розкладі руху, вимогам, встановленим Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306.

В ході розгляду справи судами встановлено, що на підставі договорів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, укладених з Радою Міністрів АР Крим, позивач здійснював перевезення пасажирів по автобусних маршрутах «Сімферополь АС 4 - Ніжньогірський АС», «Армянськ АС - Сімферополь АВ», «Роздольне АС - Ялта АВ», «Сімферополь АС 2 - Чорноморський АС» .

Діючи відповідно до вимог чинного законодавства, позивач надіслав на адресу відповідача заяву про узгодження паспортів вказаних автобусних маршрутів регулярних пасажирських перевезень.

За результатами розгляду цієї заяви відповідач листом від 06.06.2012р. повідомив позивача, що залізничні переїзди, що розташовані на км 51+560 м (власник ВАТ «Кримінвестбуд» м. Саки, вул. Морська,1) та км 51+950 м (власник військова частина А-1100 Міністерства Оборони України, Сакський район, смт. Новофедорівка) автодороги Сімферополь - Євпаторія не відповідають вимогам Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів ЦП-0174, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.01.2007р. №54 (відсутня переїзна сигналізація та пристрій контролю справності автоматики переїзду у чергового по станції), у зв'язку з чим здійснення автобусного руху по маршрутам «Роздольне АС - Ялта АВ», «Сімферополь АС 2 - Чорноморський АС» через них не дозволяється до обладнання їх у відповідності до вимог вказаної вище Інструкції та висновку комісії (а.с. 9).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відмовляючи позивачу в погодженні паспортів перевезення пасажирів по маршрутам «Роздольне АС - Ялта АВ», «Сімферополь АС 2 - Чорноморський АС» відповідач діяв у спосіб, що не передбачений Порядком розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що при задоволенні першої частини позовних вимог фактично були захищені права позивача в порядку, визначеному чинним законодавством України, а згідно з Кодексом адміністративного судочинства України суд позбавлений можливості вимагати від державного органу надання позитивного висновку щодо будь-якого питання, віднесеного до його компетенції. Крім того, період дії дозволу на перевезення позивачем пасажирів автомобільним транспортом загального користування по маршруту «Роздольне АС - Ялта АВ» закінчився 23.07.2012р. (а.с. 66), а доказів існування підстав для здійснення таких перевезень ним не надано.

Поряд з тим, заява позивача про узгодження паспортів автобусних маршрутів регулярних пасажирських перевезень відповідачем розглянута, в ході розгляду справи судами встановлено, що залізничні переїзди, через які проходять автобусні маршрути «Роздольне АС - Ялта АВ», «Сімферополь АС 2 - Чорноморський АС», не відповідають вимогам Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів ЦП-0174 (відсутня переїзна сигналізація та пристрій контролю справності автоматики переїзду у чергового по станції), в зв'язку з чим позивачу надано обгрунтовану письмову відповідь із зазначенням причин відмови в погодженні, а тому висновки судів щодо порушення відповідачем Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту не можна визнати обгрунтованими.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права. що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013р. у даній справі скасувати.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець