Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/38540/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира про визнання вимоги про сплату боргу протиправною,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Верстатуніверсалмаш" (далі - Товариство) пред'явило у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира (далі - Управління ПФУ) про визнання протиправною вимоги про сплату боргу № Ю 2-10 від 1 лютого 2010 року у розмірі 1 681 655 гривень 3 копійки з тих підстав, що вона не узгоджена в установленому законодавством порядку; частина заборгованості в розмірі 1 423 812 гривень 36 копійок уже включена відповідачем до його попередньої вимоги від 3 червня 2008 року № Ю 2-10, яка також оскаржена Товариством до суду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року, Товариству в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Управління ПФУ своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористалося.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржені у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заборгованість за спірною вимогою Управління ПФУ від 1 лютого 2010 року № Ю 2-10 складається з двох недоїмок з сплати страхових внесків у розмірі 257 842 гривні 67 копійок та 1 423 812 гривень 36 копійок. На недоїмку у розмірі 1 423 812 гривень 36 копійок Управлінням ПФУ пред'явлено Товариству вимогу про сплату боргу від 3 червня 2008 року № Ю 2-10, яку останнє оскаржило в судовому порядку. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року, Товариству в задоволенні позовних вимог відмовлено. З огляду на цю обставину, суди дійшли висновку, що оскаржена Товариством вимога про сплату боргу в частині недоїмки 1 423 812 гривень 36 копійок є обґрунтованою.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 160 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) вимога Управління ПФУ про сплату недоїмки є виконавчим документом. Отже, за наявності судових рішень про обґрунтованість вимоги від 3 червня 2008 року № Ю 2-10 про сплату боргу в розмірі 1 423 812 гривень 36 копійок, які ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2014 року залишені без змін, вона може бути звернута до виконання.

Зазначене призводить до ситуації, коли одна і та ж недоїмка підлягає подвійному стягненню - як за цією вимогою, так і за спірною вимогою від 1 лютого 2010 року № Ю 2-10, що є неприпустимим. Оскільки матеріали справи дають підстави для висновку, що недоїмка, яка є предметом спірної вимоги, включає в себе недоїмку, яку судовими рішеннями визнано обґрунтованою і яка, в силу положень абзацу другого частини третьої статті 160 Закону № 1058-IV, підлягає примусовому стягненню, то у судів попередніх інстанцій не було законних підстав для залишення її в силі.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про визнання протиправною вимоги Управління ПФУ № Ю 2-10 від 1 лютого 2010 року в частині боргу в розмірі 1 423 812 гривень 36 копійок підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про їх задоволення.

Що ж стосується цієї вимоги в іншій частини боргу, якою Товариству його визначено у розмірі 257 842 гривні 67 копійок, то за перевіркою матеріалів справи встановлено, що вона складається не лише з недоїмки, як про це зазначили суди у своїх рішеннях, а й з фінансових санкцій та пені.

Указане свідчить про те, що суди під час розгляду справи допустили неповноту встановлення фактичних обставин справи в цій частині, оскільки не з'ясували, з чого складається заборгованість, яку оспорює позивач, період її виникнення, не уточнили, якими доказами вона підтверджується, а лише обмежилися формулюванням, що "недоїмка підтверджується картками особового рахунку та поясненнями представника УПФ у судовому засіданні".

Відповідно до приписів частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які регулюють порядок доказування в адміністративному суді, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивуючи свій висновок про безпідставність позову, суди зазначили, що факт заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1 681 655 гривень 3 копійки Товариство не спростувало. Це означає, що суди, усупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України, фактично поклали на позивача обов'язок доказування протиправності рішення відповідача, яким є вимога Управління ПФУ від 1 лютого 2010 року № Ю 2-10, що є порушенням положень процесуального законодавства.

Оскільки суди в повному обсязі не дослідили усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допустили порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалені ними рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.

Зазначене, відповідно до вимог частини другої статті 227 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішень в цій частині та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 2201 КАС України, за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, суд касаційної інстанції ухвалює рішення за наслідком попереднього розгляду справи, без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Керуючись статтями 2201, 227, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року скасувати.

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира № Ю 2-10 від 1 лютого 2010 року в частині боргу в розмірі 1 423 812 гривень 36 копійок.

Справу в частині позовних вимог відкритого акціонерного товариства "Верстатуніверсалмаш" про визнання протиправною вимоги Управління Пенсійного фонду України в Корольовському районі міста Житомира № Ю 2-10 від 1 лютого 2010 року щодо боргу в розмірі 257 842 гривні 67 копійок направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін

О.Ф. Ситников