Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2015 року м. Київ К/800/60375/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Сіроша М.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбуденерго» на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року по справі № 826/18490/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбуденерго» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбуденерго» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо складання акту № 1892/26-55-22-07/37773056 від 24.10.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбуденерго» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2013 року»; визнання протиправними дій щодо внесення коригувань до електронних баз даних, у тому числі до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів за липень 2013 року; зобов'язання відновити в електронних базах даних, у тому числі в автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів за липень 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у даній справі у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що у жовтні 2013 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2013 року.

У зв'язку з тим, що позивач не знаходився за податковою адресою, відповідачем було складено акт від 23.10.2013 року № 1203/26-55-22-07/37773056 з питання юридичного та фактичного місцезнаходження ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго».

На підставі зазначеного вище акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві складено ще один акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Спецбуденерго» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2013 року» від 24.10.2013 року № 1892/26-55-22-07/37773056.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який вказував би на порушення прав та інтересів позивача внаслідок вчинення органами доходів і зборів дій, пов'язаних із складанням акту про неможливість проведення зустрічної звірки та внесенням коригувань до електронних баз даних.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то порушене право позивача має бути поновлено.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів слід змінити лише у відповідній помилковій частині. У той же час, в іншій частині оскаржувані рішення є законними та такими, що підлягають залишенню без змін із наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Спецбуденерго» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року по справі № 826/18490/13-а змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо внесення коригувань до електронних баз даних, у тому числі до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів за липень 2013 року; зобов'язання відновити в електронних базах даних, у тому числі в автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів за липень 2013 року.

Прийняти нову постанову про задоволення позову у зазначеній частині.

В решті ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року по справі № 826/18490/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Сірош М.В. підпис Юрченко В.П.