ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2016 р. м. Київ К/800/32264/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року у справі № 804/2193/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Люстеф» (далі - Підприємство) до ДПІ,

про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2014 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» - підсистеми «Аналітична система» на підставі висновків викладених у актах № 557/226/36532256 від 17.06.2013, № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013; зобов'язання ДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» - підсистеми «Аналітична система» самостійно задекларовані показники та протягом десяти днів з дня набрання законної чинності судовим рішенням у справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.

На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності.

25 квітня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року, позов задоволено.

Дії ДПІ щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» - підсистеми «Аналітична система», на підставі висновків викладених у актах № 557/226/36532256 від 17.06.2013, № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013 визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» - підсистеми «Аналітична система» самостійно задекларовані Підприємством показники та протягом десяти днів з дня набрання законної чинності судовим рішенням у справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Задовольняючи позов, суди зазначили, що податковий орган безпідставно здійснив коригування показників податкової звітності Підприємства на підставі актів, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 17.06.2013, 24.07.2013 ДПІ були складені акти № 557/226/36532256, № 9/22-4/36532256 щодо неможливості здійснення зустрічної звірки Підприємства щодо підтвердження господарських операцій із платниками податків за березень, травень 2013 року.

На підставі зазначених актів перевірки податковим органом була внесення інформації до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в актах № 557/226/36532256 від 17.06.2013, № 9/22-4/36532256 від 24.07.2013.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» - підсистеми «Аналітична система» на підставі актів перевірки, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 3 листопада 2015 року, від 1 грудня 2015 року, від 3 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платників та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Суди встановили, що податковим органом були внесені зміни до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» - підсистеми «Аналітична система» показників податкової звітності Підприємства.

При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

Оскільки акти перевірки не порушують прав Підприємства, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, однак, зазначені вимоги чинного законодавства України не враховані та ухвалені рішення із порушенням норм матеріального права, які підлягають скасуванню.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Люстеф» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.