ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2015 р. м. Київ К/800/26342/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Авіокомпанія "АЕРОСВІТ", про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Рапекс1" звернулось до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформленої рішенням Державної реєстраційної служби України від 25.06.2014 року № 14019711; скасувати це рішення; зобов'язати Державну реєстраційну службу зареєструвати право власності на квартиру №16, загальною площею 29,7 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 268642846101, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С. Наливайка, буд. 3, за суб'єктом ТОВ "Рапекс1".

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року, позов задовольнив: визнав протиправними дії Державної реєстраційної служби; скасував спірне рішення та зобов'язав Державну реєстраційну службу зареєструвати право власності на квартиру за суб'єктом ТОВ "Рапекс1".

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27.01.2015 року залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Постановою Верховного Суду України від 19.05.2015 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27.01.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Рапекс1" послалося на те, що відповідач протиправно відмовив у державній реєстрації, оскільки заяву разом із доданими до неї документами було подано з дотриманням вимог Закону України від 01.07.2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1952-ІV).

Крім того, ТОВ "Рапекс1" зазначило, що арешт як обтяження був зареєстрований пізніше, ніж іпотека публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» (далі - Банк), а тому саме ТОВ "Рапекс1" як іпотекодержатель із найвищим пріоритетом має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ПАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ» та Банком 29.09.2009 року укладено іпотечний договір, відповідно до якого Авіакомпанія передала Банку в забезпечення виконання своїх зобов'язань квартиру. При цьому сторони обумовили право Банку задовольнити свої вимоги шляхом прийняття предмета іпотеки у власність.

У подальшому, шляхом внесення змін до іпотечного договору, права іпотекодержателя було передано ТОВ "Рапекс1", яке листом від 20.01.2014 року поінформувало Авіакомпанію про звернення стягнення на предмет іпотеки.

11 червня 2014 року позивач звернувся до реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області із заявою про державну реєстрацію права власності ;на квартиру.

Спірним рішенням державний реєстратор прав на нерухоме майно ДРС Дурицька М.Є. відмовила у державній реєстрації з посиланням на те, що подані ТОВ "Рапекс1" документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. При цьому державний реєстратор послалася на існування обтяжень щодо майна Авіакомпанії; на відсутність документа щодо письмового повідомлення іпотекодавця про відступлення прав та на відсутність документів, що підтверджують факт невиконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя.

Преамбулою Закону № 1952-IV передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Зазначений Закон згідно зі статтею 1 регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною тринадцятою статті 15 Закону № 1952-IV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реєстрації, який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію та необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком (пункти 8, 13 Порядку реєстрації).

Пунктом 15 Порядку реєстрації передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності обтяжень на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для такої відмови, що визначені Законом № 1952-ІV (пункт 28 Порядку реєстрації).

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до статті 57 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Отже, наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11.11.2014 року (справа № 21-357а14) та міститься у постанові Верховного Суду України по цій справі.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Як встановлено, відмова державного реєстратора у державній реєстрації права власності на квартиру обумовлювалася наявністю у Реєстрі запису від 05.05.2014 року № 5542195 про заборону відчуження нерухомого майна Авіакомпанії на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Київській області від 22.04.2014 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Авіокомпанія "АЕРОСВІТ", про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: