Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К/9991/26553/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року

у справі № 2-а-10085/10/1070

за позовом Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал»

до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року адміністративний позов Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» (далі - КП БРР «Райводоканал»; позивач) до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області (далі - Баришівська ОДПІ у Київській області; відповідач) задоволено. Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003941500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003971500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003981500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003961500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003991500/0 від 04 червня 2010 року та № 00039515000/0 від 04 червня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь КП БРР «Райводоканал» судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року апеляційну скаргу Баришівської ОДПІ у Київській області задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року скасовано та прийнято нову - про часткове задоволення адміністративного позову. Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0003991500/0 від 04 червня 2010 року та № 0003951500/0 від 04 червня 2010 року.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року та залишення в силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку КП БРР «Райводоканал» з питання своєчасності сплати податків та зборів до бюджету за період з 31 січня 2009 року по 16 вересня 2009 року, за результатами якої складено акт № 1563/1500-03346621 від 04 червня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом, зокрема, прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0003941500/0 від 04 червня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 21,54 грн.; № 0003971500/0 від 04 червня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 2 671,28 грн.; № 0003981500/0 від 04 червня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 3 000,06 грн.; № 0003961500/0 від 04 червня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 3 299,32 грн.

Перевіркою встановлено порушення підприємством підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у зв'язку з порушенням граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання із земельного податку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003941500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003971500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003981500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003961500/0 від 04 червня 2010 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що уточнюючі розрахунки земельного податку на 2008 рік та 2009 рік подано позивачем лише 04 червня 2010 року, тобто з порушенням граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, а відтак визначення підприємству штрафів названими актами індивідуальної дії є цілком правомірним.

Колегія суддів із вказаними доводами погодитись не може, виходячи з таких підстав.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За правилами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, притягнення платника до відповідальності у вигляді штрафу на підставі зазначеної норми Закону № 2181-III передбачено саме за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання, а розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати відповідної суми та визначається у відсотках від погашеного податкового боргу.

Враховуючи те, що подання уточнюючих розрахунків, які виправляють дані податкової звітності, не є сплатою узгоджених сум податкового зобов'язання, підстави для визначення позивачу штрафів розглядуваними актами індивідуальної дії відсутні.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Баришівської районної ради «Райводоканал» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року змінити в частині відмови в задоволенні позову про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003941500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003971500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003981500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003961500/0 від 04 червня 2010 року.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003941500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003971500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003981500/0 від 04 червня 2010 року, № 0003961500/0 від 04 червня 2010 року.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.