Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/3478/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Біляївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИЛА:Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулася в суд з позовом до Біляївської міської ради, в якому просила: стягнути з відповідача до Державного бюджету України 20573,5 грн. та 71760,72 грн.; зобов'язати виконати п.8 вимоги ДФІ в Одеській області №15-08-23-14/11859 від 15.11.2013р. щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості в загальній сумі 56132,01 грн. за невиконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) перед ПП «ЕВЕРЕСТ-2010» - 37569,60 грн., МНФ «НАЛКО» ЛТД - 18562,41 грн.

Постановою постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Державна фінансова інспекція в Одеській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що на підставі п.3.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на III квартал 2013 року та на підставі направлень від 24.09.2013р. №1860 та №1861, від 07.10.2013р. №1348, у період з 01.05.2012р. по 01.10.2013р. посадовими особами ДФІ в Одеській області проведено ревізію Біляївського міського бюджету та фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Біляївської міської ради за період з 01.05.2012 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт ревізії №08-76/42 від 04.11.2013р.

В акті ревізії, серед іншого, зазначено, що ревізією відповідності доходів, що зараховуються до міського бюджету вимогам Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу та рішенню про бюджет встановлено, що в порушення п.п.12 п.1 ст.69, п.п.23 п.2 ст.29 Бюджетного кодексу України та ст.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012-2013 роки» протягом травня - грудня 2012 року та 9 місяців 2013 року до міського бюджету надійшло адміністративних штрафів у сумі 20573,5 грн., які накладені органами державної виконавчої влади та повинні зараховуватися до Державного бюджету України (з них в 2012 році - 18023,5 грн., в 2013 році - 2550 грн.), у зв'язку з чим Державному бюджету України нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 20573,5 грн.

Також, в порушення ст.69 Бюджетного кодексу України, на протязі травня-грудня 2012 року та 9 місяців 2013 року кошти, які повинні зараховуватися до Державного бюджету України надійшли до бюджету Біляївської міської ради по коду 31010200 «Надходження коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, майна, одержаного територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а також валютні цінності і грошові кошти, власники яких невідомі» на загальну суму 71760,72 грн. (штрафи по кримінальних справах за рішенням суду, відрахування з пенсій тощо) (з них в 2012 році - 53575,72 грн., в 2013 році - 18185 грн.), у зв'язку з чим Державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 71760,72 грн.

15 листопада 2013 року ДФІ в Одеській області на адресу Біляївської міської ради надіслано вимогу щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень №15-08-23-14/11859, пунктами 2 і 3 якої зобов'язано міську раду відобразити в обліку заборгованість перед Державним бюджетом України на суму 20573,5 грн. та на суму 71760,72 грн., та перерахувати зазначені кошти до Державного бюджету України.

У зв'язку з невиконанням відповідачем пунктів 2, 3 та 8 зазначеної вимоги позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на виконання даних пунктів.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Вирішуючи спір про зобов'язання вчинити дії, направлені на виконання вимоги державної фінансової інспекції, колегія судді Вищого адміністративного суду України звертає увагу на позицію Верховного суду України, висловлену у Постанові №21-120а-15 від 21.04.2015, відповідно до якої органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та зазначити про їх наявність у вимозі, а також звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем пред'явлена вимога, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Аналізуючи вищезазначені норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про неможливість стягнення збитків, завданих внаслідок порушення підконтрольною установою норм фінансового законодавства, у примусовому порядку шляхом заявлення позову про зобов'язання вчинити дії, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Одеській області до Біляївської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: