Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Київ справа № 800/246/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШведа Е.Ю. (доповідач),суддів:Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В., Кравцова О.В., Маслія В.І., секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_6,

представника відповідача Юріна К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати рішення Комісії від 08 червня 2015 року № 36/вп-15 про продовження строку відсторонення ОСОБА_8 від посади судді Печерського районного суду м. Києва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 грудня 2014 року слідчим відділом прокуратури м. Києва розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100000001627, за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу України (далі - КК). Рішенням Комісії від 10 березня 2015 року №11/вп-15 задоволено клопотання Генерального прокурора України від 11 лютого 2015 року про його відсторонення від посади судді Печерського районного суду м. Києва у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності строком на два місяці, тобто до 10 травня 2015 року. 18 травня 2015 року Генеральний прокурор України повторно звернувся з клопотанням про його відсторонення від посади судді строком на два місяці за відсутності для цього законних правових підстав та без дотримання вимог, встановлених частиною другою статті 155 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Рішенням Комісії від 08 червня 2015 року № 36/вп-15 клопотання Генерального прокурора України було задоволено частково, продовжено строк його відсторонення від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на один місяць у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності. На думку позивача, оскаржуване рішення було прийнято відповідачем в порушення частини другої статті 19 Конституції України, частини четвертої статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), статей 132, 154 - 158 КПК, пунктів 15.5, 15.6, 15.10, 15.11 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 08 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент), за наявності пропуску Генеральним прокурором України строку звернення з відповідним клопотанням про продовження строку, без заслуховування та дослідження відповідачем матеріалів, які мали значення для вирішення питання про його відсторонення від посади, без надання належної правової оцінки мотивам, наведеним в клопотанні Генерального прокурора України, та правовим підставам, які були зазначені Генеральним прокурором України для відсторонення його від посади.

У запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначає, що доводи позивача про необґрунтованість клопотання Генерального прокурора України щодо його відсторонення від посади судді спростовуються матеріалами досудового розслідування. Комісія, розглядаючи клопотання Генерального прокурора України про відсторонення судді від посади, діяла в межах Закону № 2453-VI, Регламенту та надала оцінку відповідності клопотання вимогам статті 155 КПК. Законом № 2453-VI процедури повторного відсторонення судді від посади не передбачено. Комісія дійшла висновку, що продовження строку відсторонення ОСОБА_8 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на один місяць не виходить за межі вимог Генерального прокурора України і відповідає вимогам статей 154, 158 КПК. З огляду на викладене, просить відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов з підстав, наведених у ньому, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Верховної Ради України від 03 лютого 2011 року № 2990-VІ ОСОБА_9 обрано на посаду судді Печерського районного суду м. Києва безстроково.

Рішенням Комісії від 10 березня 2015 року № 11/вп-15 задоволено клопотання Генерального прокурора України від 11 лютого 2015 року про відсторонення ОСОБА_9 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на два місяці у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

18 травня 2015 року Генеральний прокурор України звернувся до Комісії з клопотанням про відсторонення судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від посади строком на два місяці. В клопотанні зазначено, що прокуратурою м. Києва розслідується кримінальне провадження щодо вказаного судді за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 КК.

З матеріалів, додатних до клопотання Генерального прокурора України, вбачається, що ОСОБА_9 підозрюється у тому, що він 26 серпня 2014 року, обіймаючи посаду судді Печерського районного суду м. Києва, постановив завідомо неправосудне заочне рішення у цивільній справі № 757/17220/14-ц, яким позов представника позивача ОСОБА_10 - ОСОБА_11 задовольнив, припинив право власності ОСОБА_12 на АДРЕСА_1 та автомобіль «Порше Кайен Турбо», номер кузова НОМЕР_1, а право власності на зазначене майно визнав за ОСОБА_10 та зобов'язав ОСОБА_12 передати йому це майно. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 березня 2015 року прийнято відмову ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_10 від позову, заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 серпня 2014 року скасовано, провадження в цивільній справі № 757/17220/14-ц закрито.

08 червня 2015 року Комісія прийняла рішення № 36/вп-15, яким клопотання Генерального прокурора України задовольнила частково, продовжила строк відсторонення ОСОБА_9 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на один місяць у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

У вказаному рішенні зазначено, що Законом № 2453-VI процедури повторного відсторонення судді від посади не передбачено. Мотиви, наведені Генеральним прокурором України у клопотанні про відсторонення ОСОБА_9 від посади судді, вцілому, є обґрунтованими і належно підтвердженими матеріалами кримінального провадження, що містить докази, які можуть вказувати на вчинення суддею кримінального правопорушення. Продовження строку відсторонення ОСОБА_8 від посади судді Печерського районного суду м. Києва не виходить за межі вимог Генерального прокурора України і відповідає вимогам статей 154, 158 КПК.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2015 року визнано незаконним та скасовано рішення Комісії від 10 березня 2015 року № 11/вп-15 про відсторонення судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від посади.

Не погодившись з рішенням Комісії від 08 червня 2015 року № 36/вп-15, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його незаконним та скасування.

Розглядаючи дану справу, суд оцінює оскаржуване рішення, дії відповідача на відповідність статті 19 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та відповідно до статті 8 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною четвертою статті 8 КАС України закріплено принцип адміністративного судочинства, відповідно до якого забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Статтею 49 Закону № 2453-VI визначено суть недоторканості судді. Так, відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором України або його заступником. Суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців. Продовження строку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше одного місяця. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від посади подається не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

Статтею 154 КПК визначено загальні положення відсторонення від посади. Відповідно до частини другої цієї статті відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством (частина третя статті 154 КПК).

Розділом XV Регламенту Комісії визначено порядок прийняття рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом, та з урахуванням положень КПК (пункт 15.1 Регламенту).

Відповідно до частини першої статті 158 КПК прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу

Згідно з пунктом 15.10 Регламенту Комісія продовжує строк відсторонення судді від посади на підставі відповідного вмотивованого клопотання Генерального прокурора України про продовження цього строку. Строк продовження відсторонення судді не може становити більше одного місяця. Клопотання про продовження строку відсторонення судді від посади подається не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено. Вимоги до клопотання про продовження строку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності встановлюються процесуальним законом.

Пунктом 15.11 Регламенту передбачено, що питання про внесення на розгляд Комісії клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення судді від посади вирішується в порядку, визначеному пунктами 15.2 - 15.4 цього Розділу. Розгляд клопотання Генерального прокурора України про продовження строку відсторонення судді від посади здійснюється Комісією в порядку, передбаченому пунктами 15.5 та 15.6 цього Розділу.

В ході судового розгляду і відповідно до матеріалів справи встановлено, що Генеральний прокурор України не звертався до Комісії із клопотанням про продовження строку відсторонення судді ОСОБА_8 від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності в порядку та строки, що встановлені статтею 154 КПК та частиною четвертою статті 49 Закону № 2453-VI. Натомість, Генеральний прокурор України 18 травня 2015 року повторно звернувся до Комісії з клопотанням про відсторонення судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від посади строком на два місяці.

Проте, Комісія, розглядаючи зазначене клопотання, звернула увагу, що Законом № 2453-VI процедури повторного відсторонення судді від посади не передбачено, але при винесенні оскаржуваного рішення вийшла за межі клопотання про відсторонення від посади та продовжила строк відсторонення судді від посади, що не відповідає загальним засадам кримінального провадження, зокрема, принципу диспозитивності, закріпленому в статті 26 КПК, частиною третьої якої встановлено слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини стосовно вмотивованості рішень органів з вирішення спорів або судових рішень, то у таких рішеннях мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Руїс Торіха проти Іспанії» (заява №18390/91) від 23 листопада 1994 року, «Суомінен проти Фінляндії» (заява №37801/97) від 1 липня 2003 року).

Відповідно до пункту 15.6 Регламенту вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує: мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України; правову підставу для відсторонення судді від посади; наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

Зі змісту клопотання Генерального прокурора України від 18 травня 2015 року вбачається, необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтована тим, що ОСОБА_9, перебуваючи на посаді судді, може знищити чи підробити речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_8, перебуваючи на посаді судді та маючи владні повноваження, матиме можливість доступу до судових справ, у тому числі тієї, за постановлення неправосудного рішення у якій його підозрюють та до іншої документації суду. Також є достатні підстави вважати, що ОСОБА_8, перебуваючи на посаді судді, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема під виглядом необхідності розгляду судових справ уникати слідства і суду у кримінальному провадженні.

В ході судового розгляду встановлено, що цивільна справа № 757/17220/14-ц вилучалась з Печерського районного суду м. Києва, її копія долучена до матеріалів кримінального провадження.

Відповідач, долучаючи до матеріалів справи про відсторонення ОСОБА_8 від посади копію наказу голови Печерського районного суду м. Києва про надання ОСОБА_8 відпустки по догляду за дитиною строком на шість місяців - з 08 червня 2015 року по 07 грудня 2015 року, не обґрунтував яким способом позивач може знищити чи підробити речі й документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не в повній мірі використав свої повноваження щодо встановлення вірогідності настання певних ризиків для слідства, а також не перевірив обґрунтованість всіх підстав, за яких було порушено питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення судді від посади.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене та ту обставину, що відповідач не довів законність прийнятого ним рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Комісії від 08 червня 2015 року № 36/вп-15 про продовження строку відсторонення ОСОБА_8 від посади судді Печерського районного суду м. Києва строком на один місяць у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності підлягають задоволенню, спірне рішення - визнанню незаконним та скасуванню.

Керуючись статтями 160, 161-163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_8 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 червня 2015 року № 36/вп-15 про продовження строку відсторонення ОСОБА_8 від посади судді Печерського районного суду місті Києва строком на один місяць у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Судді: