Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2017 р. м. Київ К/800/64855/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №2а-2939/12/1370 (№145669/12/9104) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова щодо призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», за результатами якої складено акт від 12.03.2012 №532/23-2/20794249.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова щодо визнання в акті від 12.03.2012 №532/23-2/20794249 нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Континенталь».

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби привести до відповідності дані обліку та особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з даними, наведеними у поданій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», введену на підставі акта від 12.03.2012 №532/23-2/20794249.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 16.12.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України , який ухвалою від 24.12.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Львова на підставі наказу від 03.03.2012 №223 була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з питань взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Континенталь» за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 12.03.2012 №532/23-2/20794249.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», , вимоги пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1,2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з положеннями пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковими умовами для призначення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: а) наявність обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України; б) ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Тобто, наведеними нормами встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано доказів направлення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Львова у встановленому законодавством порядку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» письмового запиту про надання пояснень та документів щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Континенталь» за грудень 2010 року.

Таким чином, податковим органом порушено порядок призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, у зв'язку з чим така перевірка є незаконною, а суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекцієї у Шевченківському районі міста Львова щодо призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо».

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

З системного аналізу положень статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України вбачається, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і яка може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи викладене, зважаючи на визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в про зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати відповідної перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова щодо визнання в акті від 12.03.2012 №532/23-2/20794249 нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Континенталь», та зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з даними, наведеними у поданій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до приписів статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків. Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.

Щодо позовних вимоги про зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з даними, наведеними у поданій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123 (далі - Інструкція), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно з пунктом 3.6 Інструкції на лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до положень пунктів 4.2.1 та 4.2.2 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 №253.

З аналізу наведених положень вбачається, що до особових рахунків платників податків не включається інформація на підставі актів перевірок, як і будь-які висновки податкового органу, що викладені в таких актах, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з даними, наведеними у поданій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року.

До того ж, інформація за актом від 12.03.2012 №532/23-2/20794249 підлягає вилученню з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», що належним чином захищає порушені права позивача.

Враховуючи викладене та з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 підлягають скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова щодо визнання в акті від 12.03.2012 №532/23-2/20794249 нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Континенталь», та зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з даними, наведеними у поданій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №2а-2939/12/1370 (№145669/12/9104) в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова щодо визнання в акті від 12.03.2012 №532/23-2/20794249 нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Континенталь», та зобов'язання відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ХоСаРо» з даними, наведеними у поданій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року - скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті позовних вимог постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №2а-2939/12/1370 (№145669/12/9104) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

І.Я. Олендер