Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/52971/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року

у справі № 2а-0870/4898/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юженергомонтаж» (далі - ТОВ «Юженергомонтаж»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС; відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юженергомонтаж» № 172/2305/34640754 від 22 березня 2011 року, а також зобов'язати ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС вчинити дії та спростувати висновку, зроблені в акті перевірки № 172/2305/34640754 від 22 березня 2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юженергомонтаж» № 172/2305/34640754 від 22 березня 2011 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Юженергомонтаж» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 172/2305/34640754 від 22 березня 2011 року.

У висновку вказаного акту перевірки викладено думку про укладання позивачем правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, здійснення товариством операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 січня 2011 року по 31 січня 2011 року, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З урахуванням наведеного, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань.

В свою чергу, діяльність із складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Виходячи з наведеного, дії контролюючого органу щодо складання акту перевірки не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки, а відтак підстави для задоволення такої позовної вимоги відсутні.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому згідно з частиною 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин, порушення судами норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби задовольнити.

Скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 липня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.