ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2016 р. м. Київ К/800/16980/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Островича С.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2014

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015

у справі № 815/6631/14

за позовом Приватного підприємства «ІН КАР»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ІН КАР» (далі по тексту - позивач, ПП «ІН КАР») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними дії відповідача по збиранню податкової інформації, за результатом яких складено лист від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09; визнання протиправними дії відповідача по формуванню висновків у мотивувальній частині листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період жовтень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України; визнання протиправними дії по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення в податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09; зобов'язання вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09; скасування висновки у мотивувальній частині листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період жовтень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення в податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09. Зобов'язано відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем у відповідності до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію по підприємству ПП «Ін Кар» з платниками податків за період вересень 2014 року.

За результатами опрацювання податкової інформації складено від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09 податкову інформацію, згідно якої зібрано інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «ІН КАР» за період жовтень 2014 року.

Також в листі зазначено, що від ОУ ДПІ отримано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків від 14.11.2014 №1498/07-110 згідно якого: «...під час відпрацювання ПП «ІН КАР» було встановлено, що підприємство за податковою адресою: м.Одеса, вул.Кленова буд. 2-А офіс 11-Н, не знаходиться».

В ході проведеної звірки було встановлено, що ПП «ІН КАР» у вересні 2014 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з підприємствами ПП «ХОЛ АВТО» по придбанню товарно-матеріальних цінностей за номенклатурою згідно Додатку №2 до листа.

Відповідно до наявної інформації в ДПІ у Приморському районі м. Одеси: по підприємству ПП «ХОЛ АВТО» (стан 9) до ЄРДР 22.08.2014 внесено запис за №12014160500007759 за ч.1 ст.205 КПК України.

По підприємству ПП «ХОЛ АВТО» складено акт від 25.07.2014 року №4243/15-53-22-08/38438258 «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ХОЛ АВТО», щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень, червень 2014 року» згідно якого документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень - червень 2014 року не можливо встановити реальність здійснення операцій при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період травень - червень 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із протиправності дій відповідача по збиранню податкової інформації щодо позивача та по зміні задекларованих платником податків показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо внесення даних до інформаційної системи про завищення позивачем сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість є правомірними.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії податкового органу з оформлення результатів зустрічної звірки про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаного акта або податкова інформація не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Проте, колегія суддів з висновками суду апеляційної інстанції не погоджується частково з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податкового кодексу України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України).

Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що відповідачем згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «Ін Кар» з платниками податків за період вересень 2014 року, за наслідками опрацювання податкової інформації складено лист від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09.

На підставі цього листа ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області відкориговано показники податкової звітності позивача в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов'язань не прийнято.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого податковим органом коригування, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах від 03.11.2015, від 01.12.2015, від 03.02.2016 (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15 відповідно), згідно з якою дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платника та не порушують його права, оскільки розміщена в цих системах інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо спірних правовідносин у частині задоволення позову, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про скасування рішень суду апеляційної інстанції в цій частині позовних вимог і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 у частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У решті зазначене судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)С.Е. Острович