Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2015 р. м. Київ К/800/55230/14

К/800/55296/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Вишняку О.М.

з участю прокурора -Чубенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Ружинської районної державної адміністрації та прокуратури Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_4

до відповідача Ружинської районної державної адміністрації Житомирської області

про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

29.01.2014р. до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Ружинської райдержадміністрації звернулась ОСОБА_4 Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона звернулась до відповідача із заявою про надання їй дозволу на виготовлення документації із землеустрою. Розпорядженням глави райдержадміністрації від 8.01.2014р. відмовлено в наданні дозволу. Вважаючи, що вказане розпорядження прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, позивач просила задовольнити адміністративний позов.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8.10.2014р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач та прокурор звернулись з касаційними скаргами в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та відмовити в задоволенні позову.

У своїх запереченнях позивач вважає, що рішення судів є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши прокурора, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2013р. ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою про надання їй дозволу на виготовлення документації із землеустрою для передання земельної ділянку в довгострокову оренду для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням Ружинської райдержадміністрації від 8.01.2014р. відмовлено в наданні ОСОБА_4 дозволу на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку, яке обґрунтовано тим, що відповідач не має повноважень передавати в оренду для ведення фермерського господарства землі водного фонду.

Відповідно до статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

В своїй постанові від 10.12.2013р. у справі №21-358а-13 Верховний Суд України зазначив наступне :

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

У подальшому були внесені зміни до цієї статті, які направлені на спрощення процедури відведення земельних ділянок у власність, зокрема запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

На підставі наведеного вище колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статті 118 ЗК. Їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення.

Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Таким чином, відмова відповідача надати дозвіл на виготовлення землевпорядної документації не призвела та не могла привести до порушення законних прав та інтересів позивача, що з огляду на приписи статті 118 ЗК унеможливлює задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлено повно, а судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить висновку про те, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду повинні бути скасовані, а позов - залишено без задоволення.

Керуючись статтями 221,223,229,230,232,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Ружинської районної державної адміністрації та прокуратури Житомирської області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2014р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8.10.2014р. скасувати.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз