Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2015 р. м. Київ К/9991/63456/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Чалого С.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі за позовом державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання недійсною та скасування вимоги від 18.04.2012 №05-05-2-10-14/4897,

в с т а н о в и л а:

Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання недійсною та скасування вимоги від 18.04.2012 №05-05-2-10-14/4897, мотивуючи позовні вимоги правомірністю списання вугілля з балансу без погодження з Міністерством вугільної промисловості та безпідставністю висновків відповідача щодо заподіяння матеріальної шкоди державі внаслідок довготривалого зберігання рядового вугілля та незабезпечення його своєчасного ефективного використання (реалізації).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року, позов задоволено: визнано недійсною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 18.04.2012 №05-05-2-10-14/4897; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Донецькій області із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансового-господарської діяльності Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія» в частині відокремленого підрозділу «Шахта ім. М.І. Калініна» за період 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 22.03.2012 №054-17/03.

Ревізією виникнення на складі ВП «Шахти ім. М.І. Калініна» ДП «ДВЕК» некондиційного вугілля встановлено, що внаслідок довготривалого зберігання рядового вугілля та незабезпечення його своєчасного використання встановлено знищення (псування) рядового вугілля на складі ВП «Шахта ім. М.І. Калініна» ДП «ДВЕК» в кількості 18546 т на суму 24265364 грн. (без ПДВ) та перетворення його в некондиційне, що є порушенням п.1.3 Інструкції № 466, п.3 Інструкції з експлуатації складів для зберігання вугілля на шахтах, кар'єрах, збагачувальних фабриках та сортуваннях, затвердженої наказом Мінвуглепрому України від 10.02.1970 року № 67, п.2.1 Положення про ВП «Шахта ім.. М.І. Калініна, п.2.1 Статуту ДП «ДВЕК» .

Крім того встановлено, що внаслідок списання втрат вугілля у липні 2010 року в кількості 17000 т без затвердження акта на списання вищестоящою організацією - Міністерством вугільної промисловості України, здійснено безпідставне списання (ліквідацію) матеріальних цінностей (вугілля) з активів ДП «ДВЕК» в частині ВП «Шахта ім. М.І. Калініна» на загальну суму 13894207 грн. (в т.ч. ПДВ- 801657 грн.), що є порушенням п.6.2 Інструкції з обліку обсягів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах і збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому України, затвердженої наказом Міністра вугільної промисловості України від 17.09.1996 року № 466, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.2.1,2.2 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, п.п. 5,27 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, п.20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318.

На підставі акта ревізії від 22.03.2012 №054-17/03 Державно фінансовою інспекцією сформовано та на адресу позивача надіслано вимогу від 18.04.2012 №05-05-2-10-14/4897, згідно з якою від позивача вимагалось:

1.опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності осіб, які відповідальні за встановлені порушення.

2. Здійснити всі необхідні заходи для усунення встановлених порушень, а саме:

2.1. безпідставне списання (ліквідація) матеріальних цінностей (вугілля) з активів ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» в частині ВП «Шахта ім. М.І. Калініна» на загальну суму 13894,21 тис. грн. Порушення допущено з вини технічного директора - першого заступника генерального директора ДП «ДВЕК» ОСОБА_3 У зв'язку з чим, поновити в обліку безпідставно списане вугілля. Встановити нестачу вищевказаного вугілля та подати цивільні позови до суду на винних осіб з метою відшкодування збитків, нанесених підприємству.

2.2. знищення (псування) рядового вугілля на складі ВП «Шахта ім.. М.І. Калініна» внаслідок довготривалого зберігання рядового вугілля та незабезпечення його своєчасного ефективного використання (реалізації) на загальну суму 24265,36 тис. грн., що підтверджено інвентаризацією, проведеною станом на 06.03.2010. Відповідальні особи - директор шахти ОСОБА_4 (з 11.09.2009 року по 15.06.2010 року), в.о. директора шахти ОСОБА_5 (з 16.06.2010 року по 24.01.2011 року), в.о. директора шахти ОСОБА_6 (з 25.09.2010 року по 10.08.2011 року), які не забезпечили своєчасної реалізації здобутого вугілля. У зв'язку з чим, подати цивільні позови до суду на винних осіб з метою відшкодування збитків, нанесених підприємству.

3. Зазначений пункт відсутній.

4. В подальшому здійснювати списання з балансу втрат рядового вугілля тільки з дозволу вищестоящої організації.

5. Розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності посадових осіб, винних у допущенні вищевказаних порушень.

Вказуючи на протиправність вимоги від 18.04.2012 №05-05-2-10-14/4897, державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" звернулась до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності оскаржуваної вимоги як такої, що сформовано за відсутності ознак протиправних дій чи протиправної бездіяльності позивача, які призвели б до знищення (псування) рядового вугілля.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі - Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

За результатами аналізу наведених положень колегія суддів вказує на наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2013 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно).

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, позиція судів попередніх інстанцій щодо протиправності вимоги від 18.04.2012 №05-05-2-10-14/4897 в частині, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення, є помилковою.

Так само, колегія суддів не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваної вимоги в частині зобов'язання здійснювати списання втрат рядового вугілля тільки з дозволу вищестоящої організації та зобов'язання розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства, оскільки у вказаній вимога спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, що не суперечить повноваженням відповідача як органу держаного фінансового контролю.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року скасувати.

У задоволенні позову державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання недійсною та скасування вимоги від 18.04.2012 №05-05-2-10-14/489 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: