Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" грудня 2014 р. м. Київ К/800/40390/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Леонтович К.Г., Маслія В.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі № 805/1178/13-а за позовом приватного акціонерного товариства "Донецький завод мостових конструкцій" до управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про скасування рішень від 19.12.2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Приватне акціонерне товариство "Донецький завод мостових конструкцій" звернулось в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про скасування рішень від 19.12.2012 року № 1040, № 1041, № 1042, № 1043, № 1044, № 1045, № 1046, № 1047, № 1048.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем за базові періоди 2009 року і 2010 року у грудні 2012 року, при чому, за даними картки особового рахунку позивач протягом цього періоду здійснював поточні платежі, а у 2010 році відповідачем до позивача вже були застосовані фінансові санкції (штраф) і нарахована пеня за ці ж самі періоди, які підприємством сплачені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, позовні вимоги задоволено, скасовано рішення від 19.12.2012 року № 1040, № 1041, № 1042, № 1043, № 1044, № 1045, № 1046, № 1047, № 1048.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач знаходиться на обліку відповідача як платник внесків до Пенсійного Фонду за реєстраційним номером № 05-21-04-0012 .

Відповідачем на підставі пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийняті рішення від 19.12.2012 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, а саме: рішення № 1040, яким нараховано штраф в розмірі 1628,36 грн. та пеня в розмірі 4787,38 грн. за період 20.08.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1041, яким нараховано штраф в розмірі 1308,83 грн. та пеня в розмірі 3442,21 грн. за період 21.09.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1042, яким нараховано штраф в розмірі 1596,45 грн. та пеня в розмірі 3735,69 грн. за період 20.10.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1043, яким нараховано штраф в розмірі 1507,24 грн. та пеня в розмірі 3059,69 грн. за період 20.11.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1044, яким нараховано штраф в розмірі 97,94 грн. та пеня в розмірі 319,28 грн. за період з 20.07.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1045, яким нараховано штраф в розмірі 98,09 грн. та пеня в розмірі 288,40 грн. за період 20.08.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1046, яким нараховано штраф в розмірі 90,71 грн. та пеня в розмірі 238,57 грн за період 21.09.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1047, яким нараховано штраф в розмірі 97,80 грн. та пеня в розмірі 228,85 грн. за період 20.10.2009 року по 11.06.2010 року; рішення № 1048, яким нараховано штраф в розмірі 92,51 грн. та пеня в розмірі 187,79 грн за період 20.07.2009 року по 11.06.2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач помилково застосував норми матеріального закону, які були чинними на момент вчинення позивачем, як страхувальником правопорушення, а на момент притягнення до відповідальності норм, тобто підстав для відповідальності не існувало.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

В судових засіданнях представником відповідача пояснено, що стосовно позивача дійсно були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та пені № 429, № 430, № 431, № 480, № 481, № 482, № 562, № 563, № 564, № 565, № 566, № 567, № 568 у жовтні 2010 року, але зазначені рішення були прийняті помилково в результаті збою в програмному забезпеченні АРМ ОССВ. Після виявлення цієї помилки було прийнято рішення вважати ці рішення недійсними, про що було повідомлено позивача.

Програмний збій був пов'язаний з внесенням змін до карток особових рахунків позивача через прийняття Донецьким окружним адміністративним судом ухвали від 11.06.2010 року про розстрочення виконання постанови суду від 19.03.2010 року по справі № 2а-1647/10/0570 про розстрочку виконання рішення суду. На виконання ухвали спеціалістами Управління 11.06.2010 року було знято з особового рахунку платника загальна сума заборгованості 104901,78 грн. Ця сума заборгованості занесена в спеціальну картку програмного комплексу АРМ ОССВ, яка не має відображення в особовому рахунку платника.

Позивач на виконання зазначеної ухвали суду сплатив заборгованість протягом 12 місяців, остання сплата відбулася 31.05.2011 року.

Однак, при знятті з карток особових рахунків сум недоїмки не вся її сума була охоплена фінансовими санкціями та пенею через відсутність сплати платником. Останній період, за який застосовано фінансові санкції та пеня перед перенесенням заборгованості до карти розстрочення сум, згідно картки особового рахунку - 33,2 % з 20.07.2009 року по 14.05.2010 року рішення № 329 від 26.05.2010 року, 2 % з 22.06.2009 року по 19.04.2010 року № 253 від 20.04.2010 року.

Відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня у розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Положення наведеної норми з 01.01.2011 року втратили чинність згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Разом з тим, відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли за період з квітня 2008 року по серпень 2011 року, мають бути стягнуті і після 1 січня 2011 року, оскільки зазначені заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на наведене, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення яким у задоволені позову приватного акціонерного товариства "Донецький завод мостових конструкцій" до управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про скасування рішень від 19.12.2012 року № 1040, № 1041, № 1042, № 1043, № 1044, № 1045, № 1046, № 1047, № 1048 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підпис)