Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року К/800/56638/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Рецебуринського Ю.Й., Черпака Ю.К.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року по справі № 723/1429/14-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької

районної державної адміністрації Чернівецької області

(далі - Управління)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Управління у наданні пільг та компенсацій ОСОБА_4 відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) з 1 листопада 2012 року, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Зобов'язано відповідача надавати пільги та компенсації ОСОБА_4 відповідно до Закону №796-ХІІ з 1 листопада 2012 року, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що експертним висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку захворювання та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 19 лютого 1992 року ОСОБА_4 було встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

23 лютого 1993 року ОСОБА_4 видано посвідчення громадянина який постраждав від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорія 1, а вкладка до нього визначена як безстрокова.

Висновком медико-соціальної експертної комісії м. Чернівці від 14 лютого 2006 року серії ПВД № 004171 ОСОБА_4 довічно встановлено 3 групу інвалідності та зазначено, що захворювання пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Рішенням комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, яке оформлено протоколом від 1 листопада 2012 року № 53, визнано безпідставною видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

28 січня 2013 року Львівською регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку захворювання та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру визнано висновок від 19 лютого 1992 року № 493 недійсним.

29 квітня 2013 року позивач повторно пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому встановлена 3 група інвалідності загального захворювання без зазначення причинного зв'язку інвалідності з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Закон №796-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до статті 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

За приписами статті 12 Закону №796-ХІІ причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

За змістом частини 1 статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій, визначаються, зокрема, такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.

Як встановлено судами, постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року визнано протиправним та скасовано Рішення комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, яке оформлено протоколом від 1 листопада 2012 року № 53 про визнання безпідставною видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

За правилами статті 124 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши фактичні обставини та аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки рішення яке перешкоджало останньому в отриманні спірних пільг скасовано в судовому порядку.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів в частині дати, з якої необхідно задовольнити позовні вимоги позивача.

Статтями 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано та встановлено правила щодо строків звернення до суду та наслідків їх пропуску в адміністративному судочинстві.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії з 1 листопада 2012 року.

Позов до Сторожинецького районного суду Чернівецької області позивачем подано 13 червня 2014 року, що підтверджується штампом на поштовому конверті.

Отже, враховуючи дату звернення позивача за захистом своїх порушених прав до суду, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту з 13 грудня 2013 року.

Враховуючи те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду є помилковим тільки в частині дати, з якої необхідно надавати позивачу пільги та компенсації встановлені Законом №796-ХІІ, то відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року скасувати.

Постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 липня 2014 року змінити в частині дати, з якої необхідно зобов'язати відповідача надавати пільги та компенсації ОСОБА_4 відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, та замість з 1 листопада 2012 року, зазначити з 13 грудня 2013 року.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 1 листопада 2012 року по 12 грудня 2013 року залишити без розгляду.

В іншій частині постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 4 липня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Черпак Ю.К.