Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року м. Київ К/800/41218/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013

у справі № 806/600/13-а Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом фізичної особи-підприємця (СПД) ОСОБА_4

до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2013, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013, позов задоволено частково: зобов'язано Баранівську МДПІ вилучити із автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Укравтоматизація» за період січень, лютий 2012 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі МДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що Баранівською МДПІ було направлено на адресу позивача запит від 10.09.2012 № 1147/7/17 щодо надання первинних документів, які свідчать про взаємовідносини з ПП «Укравтоматизація» за період січень-лютий 2012 року у зв'язку з проведенням невиїзної документальної перевірки ПП «Укравтоматизація» (код 37287248) Ленінською МДПІ у м. Луганську. Однак, позивачем не було надано відповіді на вказаний запит МДПІ.

Баранівською МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СПД ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Укравтоматизація» за період січень, лютий 2012 року, за результатами якої складено акт від 27.11.2012 № 567/17-29883812973. Згідно з висновками цього акту позивачем порушені норми абзаців «а», «б» пункту 185.1 ст. 185, пунктів 186.1, 186.2 ст. 186, пункту 187.1 ст. 187, пункту 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі - ПК), у результаті чого завищено суму податкових зобов'язань на 171752,00 грн. (у тому числі: за січень 2012 року - 73024,00 грн., за лютий 2012 року - 98728,00 грн.); абзац «а» пункту 198.1, пункти 198.2, 198.6 ПК, у результаті чого завищено суму податкового кредиту на 162383,00 грн. (у тому числі: за січень 2012 року - 69041,00 грн., за лютий 2012 року - 93342,00 грн.).

Висновки щодо завищення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту СПД ОСОБА_4, викладені в акті перевірки, були внесені до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що підтверджено листом Романівського відділення Баранівської МДПІ від 11.03.2012 № 462/7/17.

У пункті 61.1 ст. 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 ст. 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 ст. 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків

Відповідно до пункту 74.1 ст. 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку.

Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

При цьому, слід зазначати, що інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу та не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Це в однаковій мірі стосується і дії ДПІ щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 22.12.2015 у справі позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність дій ОДПІ щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 27.11.2012 № 567/17-29883812973, у зв'язку з чим позивачу було відмовлено у задоволенні позову у цій частині, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про вилучення податкової інформації з автоматизованої інформаційної системи не відповідають вищенаведеній позиції Верховного Суду України та правильному застосуванню вище наведених норм ПК.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги (частина 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби задовольнити частково, змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев