Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Київ К/9991/58337/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року

у справі № 2а/0370/757/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» (далі - ТОВ «Пакко Холдинг»; позивач) до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Луцька ОДПІ; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення № 0000192303 від 11 січня 2011 року та № 0000182303 від 11 січня 2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Пакко Холдинг» судові витрати в розмірі 6,80 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Луцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Житомирі проведено перевірку магазину, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 001305 від 22 грудня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000182303 від 11 січня 2011 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 457 331,85 грн., та рішення № 0000192303 від 11 січня 2011 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 681 612,10 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, скаргу товариства залишено без розгляду.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) з підстав проведення розрахункових операцій без видачі відповідних розрахункових документів.

Вказаний висновок контролюючим органом зроблено з огляду на те, що в розрахункових документах, що роздруковувались в господарський одиниці товариства при проведенні розрахунків із застосуванням платіжних карток, невірно зазначено форму оплати, а саме - замість слова: «карткою» вказано слово: «кредит».

Також, посадові особи органу державної податкової служби дійшли висновку про порушення ТОВ «Пакко Холдинг» пунктів 2.2, 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі - Положення № 637) у зв'язку з порушенням порядку оприбуткування готівки в загальному розмірі 136 322,42 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на здійснення позивачем записів про рух готівки за період з 07 серпня 2010 року по 25 серпня 2010 року на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій у книзі обліку розрахункових операцій, яка не зареєстрована в органі державної податкової служби.

Визнаючи протиправним та скасовуючи рішення № 0000182303 від 11 січня 2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, судові інстанції виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону № 265/95-ВР передбачено, що форма та зміст розрахункових документів, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, (далі - Положення № 614) касовий чек повинен містити, зокрема, такі обов'язкові реквізити як позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення № 614 у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Водночас недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно в Положенні № 614 до відсутності розрахункового документа.

А відтак, оскільки некоректне зазначення форми оплати не вплинуло на ідентифікацію особи, яка здійснила розрахунки, та на зміст розрахункових операцій, відсутні підстави для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 457 331,85 грн. названим рішенням.

Однак, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення № 0000192303 від 11 січня 2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що несвоєчасна реєстрація товариством книги обліку розрахункових операцій у податковому органі свідчить про порушення ним порядку ведення такої книги, однак не може бути кваліфікована як неоприбуткування готівки.

Із вказаними доводами погодитись не можна, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення № 637 оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення № 637 дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

При цьому статтею 2 Закону № 265/95-ВР та пунктом 1.2 глави 1 Положення № 637 визначено, що книгою обліку розрахункових операцій є прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Тобто за відсутності реєстрації в органі державної податкової служби відповідна облікова книга не є книгою обліку розрахункових операцій у розумінні наведених законодавчих норм.

Відтак, облік готівкових коштів у такій книзі цілком об'єктивно розцінено контролюючим органом як неналежне оприбуткування готівки.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року змінити в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення № 0000192303 від 11 січня 2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Острович С.Е.

Федоров М.О.