Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2014 р. м. Київ К/9991/46478/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Західна МДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011

у справі № 2а-308/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецтех" (далі - Товариство)

до Західної МДПІ

про визнання дій незаконними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011, позов задоволено; визнано незаконними дії відповідача щодо розповсюдження відносно Товариства інформації, викладеної в акті перевірки від 23.11.2010 № 3058/23-03-05/24566972.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що податкова інспекція на порушення визначеної законом компетенції поширювала відомості про протиправну поведінку позивача у сфері оподаткування, неправильність яких встановлена судовим рішенням.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Західна МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що надання іншим органам державної податкової служби інформації, виявленої під час здійснення заходів з податкового контролю, не може кваліфікуватися як незаконні дії податкового органу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що:

справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1);

суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7).

Аналіз наведених норм процесуального Закону дає підстави для висновку про те, що справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Предметом даного позову є оскарження дій податкової інспекції, які полягали у направленні іншим органам державної податкової служби висновків про нікчемність укладених Товариством правочинів, викладених в акті від 23.11.2010 № 9058/23-03-05/34689962 про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2010.

Однак відповідні дії Західної МДПІ самі по собі не породжують будь-яких правових наслідків для платника податків у сфері публічно-правових відносин. Наявність такого акта перевірки та повідомлення інших суб'єктів владних повноважень про висновки, викладені в цьому акті, не змінюють стану суб'єктивних прав платника та не створюють для нього жодних додаткових обов'язків у сфері оподаткування.

У даному разі як на матеріально-правову підставу цього позову Товариство посилається на те, що викладена в акті інформація є такою, що не відповідає дійсності та зашкоджує його діловій репутації.

Тобто даний позов подано на захист цивільних прав Товариства, а тому у даної справи відсутні ознаки публічно-правового спору.

Наведене виключає можливість задоволення розглядуваних касаційних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 у справі № 2а-308/11/2070 скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько