Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/37561/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок щорічної допомоги та забезпечити виплату недонарахованої щорічної допомоги, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 26 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради, у якому просив визнати дії неправомірними та стягнути з відповідача на користь позивача суму недоплаченої разової щорічної грошової допомоги як інваліду війни 2 групи за 2007 рік у розмірі 2920,48 грн.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 26 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 11 травня 2010 року було відмовлено Управлінню праці та соціального захисту населення Сумської міської ради у відкритті касаційного провадження.

Постановою Верховного суду України від 09 квітня 2012 року було скасовано ухвалу судді Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 11 травня 2010 року та направлено справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є інвалідом війни ІІ групи, перебуває на обліку у відповідача та отримує щорічну разову грошову допомогу, як інвалід війни відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Управління виплатило позивачу вказану допомогу в 2007 році в розмірі 360 гривень відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 13 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію названої норми в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги зупинено на 2007 рік. Статтею 29 вказаного Закону встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради щорічна грошова допомога до 5 травня за 2007 рік була виплачена позивачу в квітні 2007 в розмірі 360 грн., тобто до ухвалення рішення Конституційного Суду України.

Враховуючи зазначене, на момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату нарахування і виплату позивачеві органами праці та соціального захисту населення щорічної грошової допомоги, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були чинними.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, дії відповідача на час виплати позивачу передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» одноразової грошової допомоги у 2007 році були правомірними та узгоджувалися з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України.

За правилами статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради задовольнити частково.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 26 серпня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок щорічної допомоги та забезпечити виплату недонарахованої щорічної допомоги відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: