Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/58854/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2009

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011

у справі № 2а-4055/09/1370

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернулася до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2009 №0005131720/0/3581/17-2, від 22.04.2009 №0005131720/1/10000, від 16.06.2009 №0005131720/2/14492.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2009, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 29.01.2009 №35/17-2/НОМЕР_1.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог ст. 13, п. 19.1 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» внаслідок чого в 1 кварталі 2007 року занизив податок з доходів фізичних осіб в сумі 84191,55 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2009 №0005131720/0/3581/17-2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 84191,55 грн.

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 22.04.2009 №0005131720/1/10000, від 16.06.2009 №0005131720/2/14492, якими сума податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб залишена без змін та встановлено нові терміни сплати податкового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що єдиним наслідком перевищення граничного обсягу виручки від продажу товарів, робіт (послуг), який встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», може бути лише перехід з наступного кварталу на загальну систему оподаткування, що і було зроблено позивачем з 2 кварталу 2007 року.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок та (або) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Статтею 5 даного Указу передбачено, що у разі порушення вимог, встановлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

В той же час, Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

За таких обставин, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватись із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема, Законом України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України від 25.06.1991 №1251-XII «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими встановлювались засади податкових відносин в Україні.

Так, згідно з п. 22.10 ст. 22 Прикінцевих положень цього Закону до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької дальності, діє розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до пп. 9.12.1, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 даного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Якщо фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, суб'єкт господарювання, отримавши інші доходи від здійснення підприємницької діяльності, які перевищують граничні обсяги виручки від здійснення підприємницької діяльності, встановлені Указом Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», повинен сплачувати з цих доходів податок з доходів фізичних осіб.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга ДПІ у Личаківському районі м. Львова підлягає задоволенню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров