Історія справи
Постанова ВАСУ від 14.07.2014 року у справі №2а-8938/09/2570
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" липня 2014 р. м. Київ К/9991/14010/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
представника відповідача Скепської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс»
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2009
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011
у справі № 2а-8938/09/2570
за позовом Закритого акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс»
до Державної податкової інспекції у м.Чернігові
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 23.03.2009 № 0001352320/0.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011, в задоволенні позову відмовлено.
ЗАТ «Чексіл-Автосервіс» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.3.1, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.4.2, п.п. 8.4.3, п.п. 8.4.5 п. 8.4, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР.
ДПІ у м.Чернігові в письмових запереченнях на касаційну скаргу просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, вважаючи їх законними і обґрунтованими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 23.03.2009 № 0001352320/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 103174 грн., в т.ч. 9383 грн. основного платежу та 93791 штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки планової виїзної перевірки, викладені в акті від 12.02.2009 № 166/23/14252165, про порушення позивачем вимог:
п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, що полягало у тому, що позивач занизив валові витрати в загальній сумі 995774,44 грн., в т.ч. за 3 квартал 2008 року в сумі 234323,62 грн. Зокрема, у рядку 04.1 Декларації за 3 квартали 2008 року «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.1» позивач відобразив витрати в сумі 14909009 грн., тоді як фактично витрати на придбання товарів (робіт, послуг) склали 15143332,62 грн.; у рядку 04.1 Декларації за 2008 року «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.1» позивач відобразив витрати в сумі 15179391 грн., тоді як фактично витрати на придбання товарів (робіт, послуг) склали 15179391грн.;
п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.7.1 п. 8.7, п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, що полягало у неправомірному нарахуванні у 1 півріччі, 3 кварталах 2008 року амортизаційних відрахувань на витрати з проведення реконструкції об'єкту основних фондів 1 групи (компресорної станції під газову котельню), що був виведений з експлуатації у 4 кварталі 2007 року у зв'язку з реконструкцією та введений в експлуатацію згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29.07.2008, затвердженим рішенням міськвиконкому від 18.08.2008. Це порушення призвело до завищення задекларованих показників у рядку 07 Декларації «Сума амортизаційних нарахувань» в сумі 130574 грн., в т.ч. за півріччя 2008 року в сумі 72122 грн., за 3 квартали 2008 року в сумі 143545 грн. та за 2008 рік в сумі 130574 грн.
Позивач здавав в оренду основний фонд першої групи - компресорну станцію за договором оренди від 01.01.2007 № 19 ЗАТ «КСК «Чексіл».
У 4 кварталі 2007 року основний фонд 1 групи - компресорну станцію позивач за наказом керівника від 01.11.2007 вивів з експлуатації у зв'язку з реконструкцією під газову котельню.
Згідно з актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 03.01.2008 позивач прийняв в експлуатацію об'єкт - котельня, балансовою вартістю 2630719,44 грн. В акті зазначено, що за закінченням ремонту (реконструкції, модернізації) об'єкт пройшов випробування та зданий в експлуатацію.
Балансову вартість основних фондів було збільшено на 5769775,36 грн.., в т.ч. залишкова балансова вартість компресорної станції 29696,72 грн.; балансова вартість згідно з актом приймання-здачі 2630719,44 грн.; збільшення балансової вартості згідно з актами виконаних робіт 3109359,20 грн. та з другого кварталу 2008 року позивач почав нараховувати амортизацію.
Згідно зі змінами і доповненнями до договору оренди від 03.01.2008 № 7 та з актом прийому-передачі позивач передав в оренду ЗАТ «КСК «Чексіл» котельню.
У 1 кварталі 2008 року на валові витрати у зв'язку з поліпшенням основних фондів (реконструкцією компресорної станції) було віднесено 826770,84 грн. На збільшення балансової вартості котельні було віднесено 3109359,20 грн.
У 2 кварталі 2008 року на валові витрати у зв'язку з поліпшенням основних фондів було віднесено 76070,92 грн. На збільшення балансової вартості котельні було віднесено 16164,39 грн.
Рішенням міськвиконкому від 18.08.2008 № 233 було затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 29.07.2008. Зареєстровано акт державної комісії Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області 28.08.2008 за № 519-08.
Рішенням державної приймальної комісії було прийнято в експлуатацію об'єкт реконструкції компресорної станції під газову котельню ЗАТ «КСК «Чексіл» по вул.. Щорса, 66 у м.Чернігові.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач в порушення вимог п.п. 8.1.2 п. 8.1, п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР (далі Закон № 283/97-ВР), п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 22.09.2004 № 1243 ввів в експлуатацію котельню та збільшив балансову вартість 1 групи в 1 кварталі 2008 року, в той час як акт державної приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію від 29.07.2008 було затверджено 18.08.2008.
Суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає, що суди їх дійшли в результаті порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону.
Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 283/97-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
Відповідно до п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 283/97-ВР амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Відповідно до абз. 1 п.п. 8.4.5 п. 8.4 ст. 8 Закону № 283/97-ВР у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.
Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 283/97-ВР виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку.
Таким чином, виведення позивачем з експлуатації об'єкта основних фондів групи 1 на підставі наказу керівника, що зумовлена неможливістю використання об'єктів в господарській діяльності через необхідність їх реконструкції, ремонту, відповідає положенням Закону № 283/97-ВР.
У такому випадку, починаючи з кварталу, наступного за кварталом виведення об'єкта основних фондів групи 1 з експлуатації, балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля, а амортизаційні відрахування не нараховуються.
Відповідно до абз. 2 п.п. 8.4.5 п. 8.4 ст. 8 Закону № 283/97-ВР зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті.
Відповідно до п.п. 8.4.2 п. 8.4 ст. 8 Закону № 283/97-ВР у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.
Таким чином, при зворотному введенні в експлуатацію об'єкта основних фондів 1 групи відновлюється балансова вартість на величину, якій вона дорівнювала до обнуління, після чого до неї додається розподілена відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 283/97-ВР сума витрат на проведений ремонт, що перевищує 10 % сукупної балансової вартості основних фондів.
Інших вимог щодо зворотного введення в податковому обліку об'єкту основних фондів 1 групи податковий закон не висуває.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Закону № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.
Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізації, реконструкції тощо) оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма N ОЗ-2). Форма цього акта затверджена наказом Міністерством статистики України від 29.12.1995 № 352.
Таким чином, факт введення позивачем в експлуатацію основних фондів групи 1, після чого такий об'єкт почав використовуватися в господарській діяльності, потребував оформлення такої операції в бухгалтерському обліку первинним документом, що і було зроблено - складено акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів. Саме цей первинний документ є документом, що підтверджує господарську операцію - введення об'єкта основних фондів 1 групи в експлуатацію у 1 кварталі 2008 року для використання в господарській діяльності.
Враховуючи наведені норми Закону № 996-XIV, відображення позивачем в податковій звітності за податковий (звітний) період показників на підставі даних бухгалтерського обліку за цей період є правильним.
Акт державної приймальної комісії, який складається на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243, є документом, що не має на меті введення в експлуатацію об'єкта основних фондів 1 групи для використання в господарській діяльності підприємства та відображення їх в бухгалтерському і податкову обліках, а є документом, що складається з метою включення даних про об'єкт будівництва до державної статистичної звітності задля укладення договорів про постачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування енергетичних ресурсів., тощо.
Тому, зворотне ведення об'єктів основних фондів 1 групи, раніше виведеного з експлуатації, до складу таких основних фондів відбувається у звітному (податковому) періоді, в якому платником податку фактично здійснено введення в експлуатацію такого об'єкта з метою використання в господарській діяльності, що підтверджується даними бухгалтерського обліку.
Враховуючи наведене, позивачем у зв'язку зі зворотним введенням об'єкта основних фондів групи 1 в експлуатацію правомірно відновлена балансова вартість такого об'єкту на величину, якій вона дорівнювала до виведення об'єкта з експлуатації і прирівнювання балансової вартості об'єкта до нуля, та збільшено таку балансову вартість на суму витрат проведеного ремонту, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду, а також збільшено валові витрати на суму витрат з ремонту об'єкту основних фондів групи 1 в межах 10% ліміту у 1 кварталі та півріччі 2008 року з нарахуванням амортизації в півріччі та 3 квартал 2008 року.
Щодо висновків судів попередніх інстанцій про порушення позивачем вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, яке полягало у тому, що позивач занизив валові витрати в загальній сумі 995774,44 грн., суд касаційної інстанції зазначає, що заниження платником податку на прибуток валових витрат призводить до заниження його податкових зобов'язань з цього податку, що виключає підстави для збільшення такому платникові суми податкового зобов'язання.
Виходячи з того, що обставини у справі встановлені судами попередніх інстанцій правильно, але суди дійшли помилкових висновків, що зумовило ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від 23.03.2009 № 0001352320/0 про визначення Закритому акціонерному товариству «Чексіл-Автосервіс» податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 103174 грн., в т.ч. 9383 грн. основного платежу та 93791 штрафних (фінансових) санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Чексіл-Автосервіс» 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю. І. Цвіркун