Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2016 року м. Київ справа № П/800/9/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Рибченка А.О.

суддів: Борисенко І.В.

Карася О.В.

Моторного О.А. Юрченко В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4

до Вищої ради юстиції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Вища кваліфікаційна комісія суддів України,

про скасування рішення в частині окремих положень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2016 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4; позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовною заявою до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ; відповідач), в якій просив: скасувати ухвалу ВРЮ № 1181/0/15-15 від 10 грудня 2015 року в частині повернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України; третя особа) рішення № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року та доданих матеріалів щодо призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області; зобов'язати відповідача розглянути внесену рішенням ВККС України № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року рекомендацію про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з доданими матеріалами.

18 лютого 2016 року ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги та просив: скасувати рішення ВРЮ № 690/0/15-13 від 03 вересня 2013 року про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення його на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області; скасувати ухвалу відповідача № 1181/0/15-15 від 10 грудня 2015 року в частині повернення до ВККС України рішення № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року та доданих матеріалів щодо призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області; зобов'язати ВРЮ розглянути внесену рішенням третьої особи № 332/пп-13 від 21 травня 2013 року рекомендацію про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з доданими матеріалами.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з вимогою про скасування рішення ВРЮ № 690/0/15-13 від 03 вересня 2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 в частині позовної вимоги про скасування рішення ВРЮ № 690/0/15-13 від 03 вересня 2013 року про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області залишено без розгляду.

Обґрунтовуючи заявлений позов у частині позовних вимог про скасування ухвали відповідача № 1181/0/15-15 від 10 грудня 2015 року про повернення до ВККС України рішення № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року та доданих матеріалів щодо призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області та зобов'язання ВРЮ розглянути внесену рішенням ВККС України № 332/пп-13 від 21 травня 2013 року відповідну рекомендацію, ОСОБА_4 наголошував на тому, що, приймаючи зазначену ухвалу в частині, яка стосується його призначення на посаду судді, відповідач порушив вимоги частини другої статті 19 Конституції України, статті 8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, пунктів 1, 7 частини першої, пунктів 3, 5 частини другої статті 27, статті 29 Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 22/98-ВР), оскільки не розглянув рекомендацію ВККС України щодо призначення його на посаду судді, не прийняв подання про призначення його на посаду судді згідно з цією рекомендацією або рішення про відмову в поданні про таке призначення, прийнявши натомість рішення, яке не передбачене Законом № 22/98-ВР та Регламентом Вищої ради юстиції.

Заперечуючи проти позову, відповідач просив у його задоволенні відмовити, зазначаючи при цьому, що, повертаючи ВККС України рішення № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року та додані матеріали щодо призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, він діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, установлені Конституцією України та Законом № 22/98-ВР.

ВККС України подала пояснення, в яких зазначила, що рішення № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року щодо рекомендації про призначення позивача на посаду судді не суперечить вимогам статті 66 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2453-VI).

В судове засідання позивач не з'явився, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

В зв'язку з цим, справа відповідно до вимог частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розглядалась у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила такі обставини.

Рішенням ВККС України № 332/пп-13 від 21 травня 2013 року ОСОБА_4 рекомендовано для призначення на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області. Підставою для цього слугувало проходження позивачем встановлених Законом № 2453-VI стадій добору кандидатів на посаду суддів вперше (в тому числі, анонімне тестування (іспит) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань в галузі права; кваліфікаційний іспит, за результатами якого його зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів; визначення за ним 60 місця в рейтингу серед кандидатів на посаду судді вперше; визнання його переможцем конкурсного добору на заміщення вакантних посад суддів), а також відповідність позивача вимогам до кандидата на посаду судді, встановленим статтею 127 Конституції України та статтею 64 Закону № 2453-VI.

Розглянувши рекомендацію про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області, ВРЮ рішенням № 690/0/15-13 від 03 вересня 2013 року відмовила у внесенні відповідного подання Президентові України з огляду на те, що за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді, проведення з ним співбесіди щодо здатності високопрофесійно та кваліфіковано здійснювати правосуддя відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача необхідних здібностей до суддівської роботи.

10 квітня 2014 року третя особа прийняла рішення № 81/пп-14 про направлення до ВРЮ рекомендації про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області.

Зазначене рішення прийнято за результатами розгляду заяви позивача про направлення до ВРЮ рекомендації про призначення його на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області та з урахуванням відповідності ОСОБА_4 вимогам до кандидата на посаду судді, встановленим статтею 127 Конституції України та статтею 64 Закону № 2453-VI, наявності у Верхньодніпровському районному суді Дніпропетровської області вакантної посади судді, на заміщення якої за результатами проведеного конкурсу його рекомендовано ВККС України як особу, яка за рівнем професійної підготовки, особистими та моральними якостями готова здійснювати правосуддя, при відсутності обставин, які б перешкоджали його призначенню на посаду судді.

Розглянувши назване рішення, відповідач ухвалою № 1181/0/15-15 від 10 грудня 2015 року повернув його разом з доданими матеріалами з тих підстав, що стосовно рекомендації ВККС України щодо призначення ОСОБА_4 на посаду судді ВРЮ вже прийнято рішення про відмову у внесенні відповідного подання Президентові України, яке є чинним, а нормами Закону № 2453-VI не передбачено таку стадію добору та призначення суддів на посади вперше, як повторне звернення ВККС України щодо призначення на посаду судді.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, організація і порядок діяльності ВРЮ визначаються, зокрема, статтею 131 Конституції України, пунктом 1 частини першої якої передбачено, що до відання ВРЮ належить, у тому числі внесення подання Президентові України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 22/98-ВР ВРЮ приймає рішення щодо внесення подання про призначення на посаду судді вперше на підставі розгляду рекомендації ВККС України, до якої обов'язково додаються особова справа кандидата на посаду судді вперше та будь-які інші матеріали, які дають змогу перевірити дотримання передбаченого Законом № 2453-VI порядку призначення на посаду судді вперше. У разі необхідності ВРЮ має право отримувати такі матеріали від ВККС України, робити запити до будь-яких підприємств, установ та організацій з метою перевірки відповідної інформації.

Порядок призначення на посаду судді вперше встановлено статтею 66 Закону № 2453-VI. Цей порядок включає ряд послідовних стадій, проходження яких є обов'язковим. Внесення ВККС України рекомендації ВРЮ про призначення кандидата на посаду судді є однією з таких стадій, якій передують обов'язкові стадії, визначені в пунктах 1 - 12 частини першої цієї статті (в пунктах 1 - 9 частини першої цієї статті в редакції Закону № 2453-VI, чинній до 29 березня 2015 року). Наступною за цією стадією є розгляд ВРЮ питання про дотримання визначеної Законом № 2453-VI процедури на стадіях, передбачених пунктами 1 - 13 частини першої цієї статті, та внесення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді.

У разі непроходження кандидатом послідовних стадій, встановлених статтею 66 Закону № 2453-VI, призначення його на посаду не може бути здійснено.

З прийняттям у розглядуваній ситуації ВРЮ за результатами розгляду рекомендації ВККС України рішення № 690/0/15-13 від 03 вересня 2013 року про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обов'язкова стадійність порядку призначення на посаду судді була перервана.

Зазначене рішення відповідача в установленому порядку не скасовано.

З огляду на цю обставину та враховуючи вичерпний перелік стадій, які складають порядок призначення на посаду судді вперше, серед яких стадія повторного направлення ВККС України рекомендації щодо призначення кандидата на посаду судді, як наступна після прийняття ВРЮ рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про таке призначення, статтею 66 Закону № 2453-VI (в тому числі в редакції, чинній до 29 березня 2015 року) не передбачена, ВРЮ правомірно повернула третій особі її рішення № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року та додані матеріали оспорюваною ухвалою.

В зв'язку з наведеним, відсутні і підстави для зобов'язання відповідача розглянути внесену рішенням ВККС України № 332/пп-13 від 21 травня 2013 року рекомендацію про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з доданими матеріалами.

При цьому колегія суддів враховує, що в статті 27 Закону № 22/98-ВР визначено перелік актів, які приймає ВРЮ, і цей перелік не є вичерпним. Пунктом 7 частини першої, пунктом 5 частини другої цієї статті передбачено, що ВРЮ приймає інші акти в межах своїх повноважень та інші процедурні акти, необхідні для здійснення її функцій.

Прийняття відповідачем оскаржуваної ухвали не суперечить наведеним нормам. Зазначена ухвала прийнята повноважним складом ВРЮ за результатами розгляду рішення ВККС України № 81/пп-14 від 10 квітня 2014 року, що підтверджується витягом з протоколу № 19 засідання ВРЮ від 10 грудня 2015 року (аркуші справи 68 - 69) та нівелює доводи позивача про те, що зазначене рішення фактично не було розглянуто.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні заявленого ОСОБА_4 адміністративного позову.

Керуючись статтями 122, 128, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про скасування рішення в частині окремих положень та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Борисенко І.В.

Карась О.В.

Моторний О.А.

Юрченко В.П.