Історія справи

Постанова ВАСУ від 13.11.2014 року у справі №2а-4709/10/2570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2014 р. м. Київ К/800/49206/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Зайцева М.П.,

Юрченко В.П.,

секретар: Бовкун В.В.,

за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» - Столяренко О.В., Зуєвої З.Н.; Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - Гладченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» (далі - Товариство) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - ДПІ),

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2010 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ №0000711640/0 та №0000721640/0 від 21.08.2010 року.

На обґрунтування позову зазначило, що висновки ДПІ є безпідставними, оскільки сільгоспвиробники, що поставляють молоко та м'ясо живою вагою переробним підприємствам, нараховують податок на додану вартість за нульовою ставкою. Такі операції відображаються у загальній декларації з податку на додану вартість.

Висновки ДПІ викладені в акті перевірки обґрунтовано на підставі вимог підзаконних актів, а також окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість», які регулюють порядок оподаткування іншої категорії суб'єктів господарювання та не можуть застосовуватись до Товариства.

Крім того, Товариство користувалось особливим режимом оподаткування податком на додану вартість до 1.09.2009 року.

З 1 січня 2009 року, змін в обраній системі оподаткування у Товариства не відбулось.

22 вересня 2010 року постановою Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року, у задоволені позову відмовлено.

Товариство звернулося з касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

10 квітня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Товариства відхилено.

Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року залишені без змін.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що суми від'ємного значення податку на додану вартість, що виникли у Товариства в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

16 вересня 2014 року постановою Верховного Суду України ухвала Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року скасована, адміністративна справа направлена на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, 12.08.2010 року ДПІ здійснила документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої Товариством суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року, за результатами якої 12.08.2010 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариство порушило п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 3.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 168/97-ВР) та п.п. 5.12.5 п. 5 наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування.

21 серпня 2010 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення №0000721640/0 щодо донарахування Товариству грошового зобов'язання з ПДВ, у розмірі 24 939,60 грн., у тому числі за основним платежем - 23 752,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 187,6 грн. та №0000711640/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, у розмірі 258 584,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, з 1.01.2009 року Товариство є сільськогосподарським підприємством та зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволення позову, помилково зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та суми від'ємного значення ПДВ, що виникли у Товариства в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР за нульовою ставкою ПДВ, повинні відображатися в спеціальній декларації, як це передбачено Порядком нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок нарахування коштів).

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом другим п. 11.21 статті 11 Закону №168 режим оподаткування передбачає залишення нарахованих на ціну реалізованої продукції сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, у розпорядженні сільськогосподарських підприємств для підтримки власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

За змістом наведеної норми умовами для застосування встановленого нею податкового режиму є виникнення у платника ПДВ за наслідками здійснених господарських операцій зобов'язання зі сплати до бюджету певних сум податку та можливість подальшого фактичного використання таких коштів для визначених законодавством цілей.

При здійсненні операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР із нарахуванням ПДВ за нульовою ставкою у платника податку фактично не виникає обов'язок зі сплати до бюджету грошових коштів, які могли б ним акумулюватись і використовуватись у порядку, визначеному Порядком нарахування коштів.

Таким чином, спеціальний режим оподаткування, передбачений абзацом другим п. 11.21 ст. 11 зазначеного Закону, та встановлене у п. 12 Порядку нарахування коштів правило щодо складання окремої податкової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %, і не охоплює операції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168 за нульовою ставкою ПДВ.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська індустріальна молочна компанія» до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення №0000711640/0 та №0000721640/0 від 21.08.2010 року скасувати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Зайцев М.П.

Юрченко В.П.