ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/58314/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. Просила визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області, скасувати рішення відповідача від 24 квітня 2014 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 щодо призначення пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивачки, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», час роботи на посаді судового виконавця Коростенського районного народного суду з 4 травня 1988 року по 2 лютого 1998 року, а саме 9 років 8 місяців 29 днів, та призначити пенсію за вислугу років з моменту подання заяви про призначення пенсії - з 24 квітня 2014 року.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 4 травня 1988 року по 2 лютого 1998 року ОСОБА_4 працювала у Коростенському районному народному суді на посаді судового виконавця (9 років 8 місяців 29 днів), при цьому з 1 вересня 1991 року по 2 червня 1997 року навчалася на заочній формі навчання у Київському національному університеті імені Т. Шевченка, а з 3 лютого 1998 року по 24 квітня 2014 року працювала в органах прокуратури Житомирської області, на різних прокурорських посадах (16 років 2 місяця 21 день).

24 квітня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", проте відповідач відмовив у призначенні такої пенсії з тих підстав, що у позивачки немає необхідного стажу роботи - 21 рік 6 місяців, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру». До спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, відповідач зарахував лише період роботи позивачки на посаді судового виконавця Коростенського районного народного суду з 2 червня 1997 року по 2 лютого 1998 року, що становить 8 місяців 1 день. Період роботи ОСОБА_4 на цій посаді до 2 червня 1997 року, тобто до закінчення навчання та здобуття вищої освіти, відповідач до спеціального стажу не зарахував.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до спеціального стажу, що дає право на пенсію згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» необхідно зарахувати весь період роботи ОСОБА_4 на посаді судового виконавця Коростенського районного народного суду з 4 травня 1988 року по 2 лютого 1998 року, оскільки в цей період законодавство не вимагало наявності вищої освіти для зайняття посади судового виконавця, до того ж 2 червня 1997 року позивачка отримала диплом про здобуття вищої юридичної освіти.

Проте повністю погодитися з висновками судів не можна з таких підстав.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вимог ст. 159 КАС України висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на матеріалах справи та законі.

Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців.

Згідно ч.6 вказаної статті до вислуги років, яка дає право на пенсію, згідно з цією статтею зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст. 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (ч. 6 ст. 50-1 Закону № 1789-XII).

Вирішуючи вказаний спір, суди не врахували, що загальний трудовий стаж та стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років (спеціальний стаж), це не тотожні за змістом поняття.

Так, спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Стаття 51 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Правом вислуги років користуються різні категорії осіб, у тому числі й прокурорсько-слідчі працівники на підставі Закону № 1789-XII.

Отже, закон пов'язує встановлення особливих правил призначення пенсії за вислугу років саме з неможливістю продовжувати роботу чи службу на певних посадах або в певних умовах праці у зв'язку з втратою професійної працездатності особи або її придатності до настання пенсійного віку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 5 листопада 2013 року та від 14 жовтня 2014 року (справи №21-289 а13 та № 21-430а14).

За таких обставин, коли закон України «Про прокуратуру (ч.6 ст. 50-1) чітко передбачає, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, а в період до 2 червня 1997 року ОСОБА_4 не відносилася до таких осіб, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про протиправність рішення відповідача від 24 квітня 2014 року про відмову призначити позивачці пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»

За правилами ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ст. 229 цього Кодексу суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, але порушили вищезазначені норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області задовольнити.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. МойсюкА.П. Пасічнюк