Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/9991/29677/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України

на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2011 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ (далі - УМВС) України в Черкаській області, про визнання відмови незаконною, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання відмови МВС України щодо виплати одноразової грошової допомоги незаконною та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу внаслідок інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що під час проходження служби отримав травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків і після звільнення зі служби йому встановлено ІІІ групу інвалідності. Вважав, що має право на отримання одноразової грошової допомоги, встановленої статтею 23 Закону України «Про міліцію». Проте, у виплаті вказаної допомоги йому відмовлено. Вважаючи такі дії протиправними, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2011 року позов задоволено. Визнано відмову МВС України щодо виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги незаконною та зобов'язано МВС України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу внаслідок інвалідності, що настала в період проходження служби в сумі 23166,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано дії МВС України щодо відмови у виплаті ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги незаконними та зобов'язано МВС України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу внаслідок інвалідності, що настала в період проходження служби в сумі 23166,00 грн.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Вказує, що у позивача відсутнє право на отримання цієї допомоги.

В запереченнях на скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 01 вересня 1993 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом ГУ МВС України в Черкаській області від 05 жовтня 2010 року № 265о/с майора міліції ОСОБА_4 звільнено з ОВС в запас Збройних Сил України за п. 64 «в» (через обмежений стан здоров'я) Положення про проходження служби особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України з посади інженера автотранспорту Відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Черкаси.

Під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач отримав травму, яка була спричинена під час виконання службових обов'язків.

Згідно довідки МСЕК від 10 січня 2011 року ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 60 % у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, та останньому встановлено ІІІ групу інвалідності.

Позивач звернувся до УМВС України в Черкаській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманою травмою та частковою втратою працездатності, надавши усі необхідні документи.

УМВС України в Черкаській області зазначені документи направило до МВС України, яке в свою чергу розглянувши документи, повернуло їх до УМВС України в Черкаській області та відмовило у проведенні виплати позивачу грошової допомоги, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не має права на її призначення оскільки, з 22 грудня 2009 року він відряджений для подальшого проходження служби до Відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України та на час звільнення працівником міліції не був.

Згідно із частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 10 статті 23 вказаного Закону положення частин 3 - 9 цієї статті поширюються на осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, а також на пенсіонерів міліції.

Абзацом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» встановлено, що установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Враховуючи, що позивач отримав ушкодження здоров'я під час проходження служби в органах МВС України та звільнений в запас наказом ГУ МВС України в Черкаській області від 05 жовтня 2010 року № 265о/с в званні майора міліції, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність у позивача права на отримання допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

Доводи відповідача про те, що позивач не має права на отримання допомоги, оскільки був відряджений для проходження служби до Відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України перевірялись судами та їм дана належна оцінка.

Разом з тим, апеляційним судом зобов'язано МВС України нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу внаслідок інвалідності, що настала в період проходження служби в сумі 23166,00 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким рішенням з наступних підстав.

Відповідно до пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 № 707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Враховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, виходячи з його повноважень.

Відповідно до частини першої статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності, що настала в період проходження служби в сумі 23166,00 грн та надіслати його до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області для проведення виплати цієї допомоги».

В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак