Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2016 р. м. Київ К/800/59954/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Юрченко В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013

у справі № 826/10815/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерінж»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вотерінж» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Вотерінж») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві) про визнання протиправними дії щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вотерінж» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податок на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 28.05.2013 №1581/22.8- 15/37933132; визнання протиправними дії щодо визнання правочинів, укладених між підприємством ТОВ «Вотерінж» у 2012 році з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп», ТОВ «К.А.Н. СТРОЙ» нікчемними; зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Вотерінж», оформленого актом перевірки від 28.05.2013 №1581/22.8-15/37933132.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та постанови слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС від 29.03.2013, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва видано наказ від 14.05.2013 №453 «Про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Вотерінж» та направлення на перевірку від 16.05.2013 №1594/22-80.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на підставі наказу від 14.05.2013 №453, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вотерінж» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 28.05.2013 №1581/22.8- 15/37933132.

В ході проведення перевірки, встановлено порушення позивачем: ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст.215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Вотерінж» при виконані будівельних робіт; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при виконанні будівельних робіт за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, які підпадають під визначення ст. 187, 188, 198, 201 Податкового кодексу України по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп». Таким чином, задекларовані податкові зобов'язання ТОВ «Вотерінж», за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 по взаємовідносинам з ТОВ «К.А.Н. СТРОЙ» за результатами перевірки зменшені на загальну суму 370668,37 грн.; задекларований податковий кредит ТОВ «Вотерінж» отриманий від субпідрядників ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 сформований неправомірно та підлягає зменшенню на загальну суму 370668,37 грн.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві внесла зміни щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Вотерінж» до ІС «Податковий блок».

Судами встановлено, що за результатами даної перевірки відповідачем не приймалися податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності підстав для проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення такої перевірки, перелік яких визначений в Податковому кодексі України. Також суди виходили з того, що відповідачем під час проведення перевірки не досліджено договорів та документів, які підтверджують виконання обумовлених зобов'язань, а також не наведено жодного доказу, на якому ґрунтується його висновок щодо нікчемності угод, укладених ТОВ «Вотерінж» із суб'єктами господарювання, вказаними в акті перевірки. Крім того, виходили із відсутністі у положеннях Податкового кодексу України можливості застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання.

Проте, колегія суддів з таким висновком судів не погоджується з наступних підстав.

Щодо визнання протиправними дій з приводу складання акту перевірки та визнання протиправним дій щодо визнання в акті перевірки нікчемними правочинів укладених позивачем, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями ст. 78 Податкового кодексу України передбачений порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема підпунктом 78.1.11 даної статті зазначено обставину, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка, а саме на підставі постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та постанови слідчого відділу ДПІ у Деснянському районі м.Києва ДПС від 29.03.2013, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва видано наказ від 14.05.2013 №453 про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Вотерінж» та направлення на перевірку від 16.05.2013 №1594/22-80.

Отже, наказ від 14.05.2013 №453 про проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Вотерінж» прийнятий в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

За результатами перевірки складено акт від 28.05.2013 №1581/22.8- 15/37933132 «Про проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вотерінж» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012».

Згідно п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки -протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В свою чергу, акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційної системи «Податковий блок» інформації на підставі зазначеного акту перевірки, слід зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ у Шевченківському районі м.Києва складено акт перевірки від 28.05.2013 №1581/22.8-15/37933132 «Про проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вотерінж» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Міжнародна компанія «Інтерпрайм Груп» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012», за наслідками здійсненої перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, проте внесено зміни до інформаційної системи «Податковий блок» шляхом коригування задекларованих товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Зокрема, у справі №21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014, суд дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і в постанові від 03.11.2015 (№21-99а15).

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Таким чином, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків; відповідно такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2013 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вотерінж» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)В.П. Юрченко