Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2014 р. м. Київ К/800/47753/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Моторного О.А., за участю секретаря судового засідання - Іванова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлАгрі-Деренівка»

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 року

у адміністративній справі № 819/323/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлАгрі-Деренівка»

до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції у Тернопільській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 р. задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлАгрі-Деренівка» до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції у Тернопільській області, визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення № 0000012210 від 18.01.2013 року на суму 10414584,00 грн., яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 10813531 грн.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині, в якій відмовлено в задоволені, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційний перегляд справи здійснювався в межах доводів касаційної скарги позивача, тобто в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення на суму 398946 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржувались.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Елагрі-Деренівка" з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.07.2012 року, про що складено акт №896/2200/34696571 від 29.12.2012 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення- рішення від 18.01.2013 року №0000012210, форми "В4", яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10813531.00 грн.

Судами встановлено, що ТзОВ "Елагрі-Деренівка" у встановленому законом порядку в 2010-2012 роках отримав право на податковий кредит по податку на додану вартість на суму 10414584,00 грн. Вказана сума складається з від'ємних значень попередніх звітних податкових періодів, зокрема, жовтень 2010 року - 3609881,00 грн., грудень 2010 року - 3702436,00 грн., березень 2011 року - 1705,00 грн., серпень 2011 року - 3368813,00 грн., вересень 2011 року - 1823163,00 грн., жовтень 2011 року - 1082461,00 грн., лютий 2012 року - 257072,00 грн.

Як зазначено вище, судами визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на суму 10414584,00 грн., та в цій частині в касаційному порядку рішення не оскаржувались.

Крім того, як встановлено судами ТОВ "Елагрі-Деренівка" було укладено договір про надання послуг від 01.07.2011 року №2011-07-11 з ТОВ "Мрія Центр" по періодичному та сезонному технічному огляду елеватора. Загальна сума оплати за надані послуги становила 7793680.00 грн. , в тому числі ПДВ 398 946.00 грн., яка була включена позивачем до податкового кредиту.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення на зазначену суму 398946 грн., суди попередніх інстанцій погодились з доводами податкового органу про не реальність господарської операції позивача з ТОВ «Мрія-Центр» та неправомірність, в зв'язку з цим, включення ним до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з цим контрагентом. Підставою для такого висновку слугував факт, що в штаті ТОВ "ЕлАгрі Деренівка" знаходиться і працює близько 50 спеціалістів, які щоденно обслуговують і при необхідності проводять ремонтні роботи елеватора, в той же час ТОВ "Мрія Центр" в своєму штаті взагалі немає працівників спеціалістів по даному виду робіт. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не усунув сумнівів щодо нікчемності правочину.

Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими, які зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Досліджуючи первинні документи на виконання договору від 01.07.2011 року №2011-07-11, укладеного ТОВ "Елагрі-Деренівка" з ТОВ "Мрія Центр", суди встановили, що до цього договору, також укладались додатки №№ 1, 2, 3, 4 з переліком конкретних робіт. Фактичне надання послуг оформлено актами здачі-приймання робіт. Також платником податку - ТОВ «Мрія Центр» надано позивачу належним чином оформлені податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит. Позивач повністю оплатив отримані послуги.

Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених вимог податкового законодавства свідчить, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, позивачем надано належні та необхідні докази, які свідчать про обґрунтованість заявлених позовних вимог, та в судовому засідання знайшло своє підтвердження, що позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування податкового кредиту. Суди попередніх інстанцій не встановили жодних порушень щодо якості первинних документів.

Суд апеляційної інстанції, зазначаючи про нікчемність укладеного договору, помилково не застосував приписи ст.ст. 203, 205, 215, 228 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Аналогічна позиція викладена в постанові пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, а саме судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Жодних підстав визнавати зазначений договір нікчемним у суду не було, оскільки, судами не встановлено, що він є нікчемним в силу закону.

Висновки судів про нереальність укладеного договору з ТОВ "Мрія Центр" по періодичному та сезонному технічному огляду елеватора в зв'язку з його недоцільністю, не можна вважати обгрунтованними, оскільки це є діловою метою та виключною компетенцією господарюючого суб'єкта.

Відповідно до п.п. 14.1.231 Податкового кодексу України, - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Судами встановлено, що основним видом діяльності позивача є зберігання зернових, їх сушка, очищення, та надання в оренду власного нерухомого майна. Також у власності позивача є елеватор, а тому, придбання послуг по його обслуговуванню безпосередньо відноситься до господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про обґрунтованість касаційної скарги ТОВ «ЕлАгрі-Деренівка», скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог, та в цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлАгрі-Деренівка» - задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 року скасувати в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог, та в цій частині позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012210 від 18.01.2013 р. на суму 398946 грн.

В іншій частині постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, встановлених статтею 235-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.П. Юрченко

Н.Є.Блажівська

О.А.Моторний